10 жов, 2017 0 Коментарів

Степан Хмара: перегляду Угоди про асоціацію між Україною і ЄС не буде

Степан Хмара: перегляду Угоди про асоціацію між Україною і ЄС не буде

Заява міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто про необхідність перегляду Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є провокаційною. Такої думки дотримується дисидент, Герой України та народний депутат Верховної Ради України І, ІІ та IV скликань Степан Хмара. Він вважає, що це повідомлення було зроблено не без допомоги Кремля. Однак заява керманича МЗС Угорщини не призведе до перегляду положень Угоди.

Як повідомляє «Радіо Свобода», Петер Сійярто планує ініціювати на нараді міністрів закордонних справ країн-членів Європейського союзу в Люксембурзі перегляд Угоди про асоціацію України з ЄС. Його непокоять мовні положення нещодавно прийнятого депутатами Верховної Ради Закону «Про освіту». Сьома стаття документу передбачає перехід у школах та вишах на викладання усіх предметів державною, тобто українською мовою.

«Я впевнений, що перегляду Угоди про асоціацію між Україною і ЄС не відбудеться, – говорить Степан Хмара. – Заява міністра закордонних справ Угорщини є провокаційною. Думаю, це робиться не без впливу Москви. У Європі є дуже багато політиків, куплених Кремлем. Але варто зазначити, що Угорщина сама підтримує створення свого етнічного анклаву у двох районах Закарпаття. Люди, які в них живуть, не знають української мови та, фактично, відділені від суспільного життя в Україні. Угорщина готує базу, щоб у майбутньому приєднати ці райони до свого складу.

На мою думку, Україна навпаки виводить представників угорської національної меншини із такого собі етнічного гетто. За допомогою Закону «Про освіту» вони мають шанс зробити кар'єру в різних сферах суспільного життя, в тому числі і політичній», – зазначив Степан Хмара.

Дисидент та Герой України наголосив на тому, що в Україні освіта має здійснюватися виключно державною мовою. Однак представники національних меншин можуть у школах вивчати рідну мову.

«Закон «Про освіту» чіткий і зрозумілий. Державна освіта має здійснюватися виключно державною мовою, і крапка. У приватних школах діти можуть хоч на старогрецькій навчатися. Це вже справ їх батьків. Але у державних школах всі предмети мають читатися виключно українською. Однак це не відбирає права у дітей з нацменшин вивчати рідну мову. Але якщо хтось бажає вивчати інші шкільні дисципліни угорською, чи румунською, це можливо лише у приватній школі. Такі вже реалії загальноосвітньої практики», – констатував він.

На думку Степана Хмари, українське внутрішнє законодавство – не предмет для дискусій з іншими державами. Наша влада має нарешті відмовитися від меншовартісної поведінки.

«Україна і так занадто часто йшла на поступки, а це призвело до послаблення її державної суб'єктності аж до критичної межі. Треба менше виправдовуватись, у нашого керівництва має бути чітка позиція. Бо Закон «Про освіту» – внутрішнє законодавство України. І ми не маємо морального права навіть вести дискусію з іноземними державами на цю тему. Україна і так допустилася багато помилок, бо постійно радилась. Але це неправильна поведінка, бо вона – меншовартісна», – зазначив Степан Хмара.

З точки зору дисидента, так звана освітня реформа має багато недоліків.

«Зокрема, я категорично проти дванадцятирічної школи. Дітям, які бажають вчитися вистачить і десяти років. Ті ж, які це робити не схочуть, просто марнуватимуть свій час. А так вони б могли вже опановувати певну професію, або піти у навчальні заклади. Цей закон також передбачає послаблення вимог до учнів. Але діти ще не є самостійними, треба, щоб вони могли отримати гарні знання. Вони все одно рано, чи пізно, їм знадобляться», – сказав дисидент.

У Степана Хмари також існують претензії і до міністерки освіти Лілії Гриневич.

«З моєї точки зору, вона не на своєму місці. У мене багато питань до Лілії Гриневич, в тому числі і з моральної точки зору. Вона взяла на поруки відвертого мафіозі, мова йде про Миколу Мартиненка. У нормальному суспільстві такий міністр мав би розплатитися за подібні дії кріслом. На мою думку, міністр освіти – це особлива посада. Саме тому на моральні якості особи, що її займає необхідно звертати належну увагу», – впевнений Степан Хмара.




Микола Голомша: дебати у ПАРЄ навколо українського закону виглядатимуть примітивно
Коментарі 09 жов, 2017

Микола Голомша: дебати у ПАРЄ навколо

Питання, якою мовою будуть навчатися діти у школах входить виключно до внутрішньої компетенції...


Голова «Патріоту» назвав заяву очільника МЗС Угорщини втручанням у внутрішні справи України
Коментарі 26 вер, 2017

Голова «Патріоту» назвав заяву очільника МЗС

Риторика Петера Сіярто є абсолютно некоректною та, з точки зору міжнародного права, неприпустимою....


Віктор Жердицький: мова навчання в Україні має бути лише українською
Коментарі 20 вер, 2017

Віктор Жердицький: мова навчання в Україні має

Громадський діяч пояснив, чому Верховна Рада не повинна скасовувати сьому статтю Закону «Про...


Святослав Стеценко: у Росії немає довіри до кримчан
Коментарі 0 Комментариев

Святослав Стеценко: у Росії немає довіри до кримчан

Одна справа, коли людина переходить на бік ворога через ідеологічні міркування і зовсім інша, коли ключовим є матеріальний аспект. Ні для кого не є секрет, що більшість кримчан підтримали Московію, бо вони сподівалися отримати від неї побільше...

21 чер, 2018
Ерфан Кудусов: Росія сьогодні запроваджує геноцид у Криму
Коментарі 0 Комментариев

Ерфан Кудусов: Росія сьогодні запроваджує геноцид у Криму

Населення, яке жило в Криму до окупації, апріорі вважається нелояльним. Тому, росіяни поставили задачу спочатку максимально витиснути кримських татар, а потім взятися за інших громадян, не залежно від їх національності. Тим більше, це допоможе Росії...

21 чер, 2018
Юрій Смелянський: Росія намагається виселити з Криму «зайвих» людей
Коментарі 0 Комментариев

Юрій Смелянський: Росія намагається виселити з Криму «зайвих» людей

З точки зору окупанта, всі люди – громадяниУкраїни, які проживали в Криму на початку окупації є потенційно нелояльними. При чому, зовсім не важливо, чи вони займають тверду проукраїнську позицію, чи вони у 2014 році кричали «Путін пріді», чи...

20 чер, 2018