А судді хто?

Ганріх фон Кляйст (1777−1811 рр.) — видатний німецький драматург, новеліст, поет, есеїст, автор низки анекдотів, великий знавець німецької мови.

А судді хто?

У Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка відбулася прем’єра вистави «Розбитий глек» за п’єсою Ганріха фон Кляйста. Вистава створена до ювілею одного з провідних акторів театру, народного артиста України Остапа Ступки.

Ганріх фон Кляйст (1777−1811 рр.) — видатний німецький драматург, новеліст, поет, есеїст, автор низки анекдотів, великий знавець німецької мови. Для українців надзвичайно важливо буде дізнатися, що цей письменник був улюбленим автором Івана Франка, який став першим, хто відкрив для України цю неординарну особистість. Він багато працював над перекладами творів Кляйста. Є відомості, що І. Франко здійснив переклад п’єси «Розбитий глек» на замовлення театру «Руська бесіда». Постановку здійснили у Львові 1905 року і вона йшли під назвою «Розбитий збанок». Рукопис перекладу на жаль не зберігся. Постановочна група нової вистави вважає своєрідним знаком, що саме театр ім. І. Франка, який носить ім’я великого українського письменника, повертає мрію Івана Яковича щодо постановки його п’єси на своїй сцені.

Спеціально для театру новий український переклад зробив знаний літератор, перекладач, драматург Юрій Андрухович.

Напередодні прем’єри творці вистави зустрілися з представниками ЗМІ. Вони зокрема розповіли:

Остап Ступка, виконавець головної ролі.

«Мені не хотілося, щоб до мого ювілею у репертуарі з’явилася вистава за твором відомого автора. Натомість краще було взяти письменника, чия творчість зовсім не знана в Україні. Задум поставити виставу «Розбитий глек» з’явився 2014 року після прем’єри вистави «Живий труп» на сцені нашого театру. Я спілкувався з режисером цього спектаклю Романом Мархоліа, і ми визначилися, що нашою наступною спільною роботою буде вистава «Розбитий глек». Сучасну версію на моє прохання зробив Юрій Андрухович.

Зібралася досить потужна команда. До нас долучився відомий художник-сценограф Володимир Ковальчук. Ідею підтримав генеральний директор театру Михайло Захаревич. Спонсорську допомогу надав «УкрСиббанк». Цей автор зовсім невідомий в Україні, і ми щасливі тим, що першими представляємо його п’єсу сучасному глядачеві.

У видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» готується до друку видання книжки «Розбитий глек». На жаль ми не встигаємо до прем’єри, але видання має з’явитися у грудні і стане другою частиною нашого проекту. Сподіваємося, що ті, кому сподобається наша вистава, захотять придбати і книжку.

Кілька днів тому режисер вистави знайшов фамільний герб Кляйста, на якому зображені два Лиси. А мій герой багато в чому подібний до Лиса Микити з однойменного твору Івана Франка. Упевнений, що такий збіг невипадковий".

Роман Мархоліа, режисер-постановник.

«Для мене було знаменням, коли ми випадково дізналися, що Іван Франко мріяв, аби Кляйст йшов в Україні. Він згадує про цього письменника десятки разів у різних варіантах. Кляйст — драматург, який у ХVІІІ — ХІХ століттях був провісником театру ХХ віку, він фантастичний автор і Франко це розумів.

Давно була мрія поставити виставу «Розбитий глек». З часом я зрозумів, що цю ідею можна втілити саме на сцені театру ім. Івана Франка.

Цей театр дуже гнучкий для пошуку нових форм, до того ж це поетичний театр, який може відгукнутися на унікальну поетичну форму.

Прекрасно що вистава з’явилася українською, у перекладі іншою мовою втратилася б частина шарму авторського тексту".

Михайло Захаревич, генеральний директор Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.

«Режисер Роман Мархоліа робить наших акторів невпізнаваними на сцені. А художник Володимир Ковальчук створює незвичайний сценічний простір. З ними ми набуваємо новий досвід, творчий пошуки театру підіймаються на новий щабель. Вже сьогодні бачу іншу якість наших акторів, іншу якість нашого оркестру. Хотів би, щоб наша з Романом співпраця тривала і далі.

Дякую Остапу Ступці, який зв’язався з Юрієм Андруховичем, а пан Юрій оперативно зробив прекрасний переклад. Всі ми працювали на позитивний результат. Для нас важливо, щоб було цікаво і для акторів, і для режисера, і для всіх працівників театру. Вже сьогодні можу сказати, що ми практично вийшли на результат до яких йшли".

Комедія «Розбитий глек» мала успіх у сучасників і була поставлена на сцені Веймарського театру, яким керував Гете. У цій комедії маємо реалістичні замальовки з життя німецького села (хоч Клейст з міркувань, пов’язаних із цензурою і переніс дію в Голландію ХVІІ століття), типів селян та представників адміністрації.

«Розбитий глек» має простий і суто комедійний сюжет: сільський суддя Адам, пробравшись поночі у спальню дівчини Єви, розбив мальований глечик, і мати Єви подає до суду, який має виявити і покарати винуватця. Комізм ситуації в тому, що слідство у цій справі проводить сам суддя Адам та ще у присутності окружного інспектора Вальтера. Він вдається до хитрувань, намагаючись звалити провину на інших, але робить це незграбно, з селянською простакуватістю, та що, зрештою, всім стає зрозуміло, хто є справжній винуватець. У комедії панує стихія гумору, який часом набуває сатиричної забарвленості, хоча автор зовсім не ставив за мету створення соціальної сатири.

Любовно-детективна колізія, соковитий колорит, яскраві фарби народної комедії — складові частини нової вистави. Жанр спектаклю поєднує особливу авторську пластику, що підпадає під закон лубочної графіки, унісон віршів, вокалу і аутентичних музичних інструментів.

Центральне місце у виставі займає образ Адама, створений Остапом Ступкою. Також запам’ятовуються яскраві самобутні роботи Олександра Задніпровського (Вальтер, судовий радник), Олега Стальчука (Ліхт, писар), Тетяни Міхіної (Марта Рулль), Анжеліки Савченко (Марта, її дочка), Павла Москаля (Файт, селянин), Юрія Ребрика (Рупрехт, його син) та іншим. Оркестр теж перебуває на сцені і є одним з повноцінних дійових осіб вистави.

Фото з сайта театру

 А судді хто?
А судді хто?
 А судді хто?
А судді хто?
 А судді хто?
А судді хто?