Від Закарпаття до Київщини

У Музеї сучасного мистецтва України в рамках проекту «Сімейні цінності — родинні зв’язки» відкрили виставку «Від Андрія до Миколая, від Миколая до Василя», що представляє творчість 11 митців, які вже завоювали визнання у професійному середовищі. Ці художники об’єднали Київський регіон з Закарпаттям.

«Кожна виставка, сімейний проект — малий чи великий за кількістю учасників — цілий світ, що являє собою імена — відомі й малознані, різнобічно висвітлюючи індивідуальність кожного.

Всі виставки проекту «Сімейні цінності — родинні зв’язки» розширюють уяву не тільки про творчі здобутки окремої сім’ї, але й акцентують на важливості родинних стосунків, як джерела творчого натхнення і спадкоємності. Наша спільна історія і її відбиток на приватний творчій світ дають можливість побачити твори не лише у різноманітному творчому прояві характерному для свого часу, а й роботи авторів, чий погляд на мистецтво можливо випередив свій час і пізніше стане предметом історичних та мистецтвознавчих досліджень", — зазначила мистецтвознавець Ірина Алексєєва.

На виставці представлені твори Миколи Трегубова

(1922 — 2007), заслуженого художника України, лауреата Шевченківської премії, яку він отримав разом з дружиною В. Трегубовою. Флагманом фарфорового виробництва в Україні протягом тривалого часу був Коростенський фарфоровий завод, що входив в десятку кращих фарфорових заводів Європи. Широкий творчий діапазон, неповторне авторське розкриття образів, майстерне володіння техніками і прийомами оздоблення — засади, що стали наріжним каменем в роботі Миколи Семеновича, який прийшов працювати на виробництво у 1956 році і довгий час обіймав посаду головного скульптора.

Валентина Трегубова

(1926 — 2010) — заслужений художник і заслужений діяч мистецтв України. У 1950-ті роки почала працювати на Коростенському фарфоровому заводі. 1966-го призначена головним художником підприємства. На цій посаді працювала протягом 30-літ, забезпечуючи високий художній рівень продукції підприємства.

Володимир Трегубов

(1957 — 2013) — працював модельщиком на фарфоровому заводі з батьками.

Наталія Трегубова — продовжувачка справи батьків. Створила цілу низку композицій з шамоту, тарелів, акварельних робіт, в яких проявляється поетична натура і високотехнічна майстерність.

Особливість творчого методу заслуженого художника УкраїниБогдана Коржа

— свобода творчого вибору, що поєднала риси національної ментальності з сучасною мистецькою мовою. Прагнення відтворити замислене спонукає його до пошуку. Наголос на найважливішому надає його творам символічного звучання, про що свідчать створені образи і жанрове розмаїття тем.

Центральне місце в творчості Людмили Корж-Радько

посідають жіночі образи. Вони статичні, рух майже відсутній. Лаконізм образотворчих засобів підтримує загальне елегійне звучання. Художниця делікатно розкладає на полотні пастельні колірні плями. Камерність філософської натури вилилася у створення цілої системи зображувальних умовностей, ключі до розгадки яких глибоко заховані і в українській ментальності, і в східній філософії.

Леся Корж

працює як в скульптурі, так і живописі, займається художньою графікою, дитячою іграшкою, акварельними прикрасами та писанкарством.

Легкість і безпосередність авторського сприйняття, захопленість і відкритість натури демонструють мистецькі твори, представлені у виставкових залах.

Тарас Корж

— молодий закарпатський живописець, графік та дизайнер, член молодіжного об’єднання при Національній спілці художників України. За допомогою чітких графічних ліній, експресивних мазків, контрасту кольору і ритмів художник кодує свої ідеї в абстрактних образах. Він абстрагується від реальності в пошуках гармонії власного простору та створює в ньому свій яскравий динамічний світ.

На виставці представлені твори Володимира Радька

, що мають між собою символічний зв’язок і справляють враження поетизованої іронії. Змішання серйозного і веселого, пародійність образів — характерні риси творчості, що підкреслюють авторську індивідуальність.

В експозиції можна побачити широкий діапазон творів Катерини Радько

: масштабні і атмосферні акварелі, графічні твори (офорти і шовкографія), запрошують до філософських роздумів, історичних екскурсів та ведуть на театралізоване дійство.

Сергій Радько

немов би грає у примітивізм, хоча насправді він професійний художник. Має відчуття свободи, почуття гумору, яких не вистачає багатьом митцям. У кераміці, скульптурі нерідко потрібно, щоб глядач посміхнувся. Дивлячись на інші роботи треба замислитися.

На відкритті виставки виступили Олександр Белянський, заслужений діяч мистецтв України; Петро Зикунов, заслужений художник України; Георгій Пустовойт, скульптор; Тамара Гончаренко, старший науковий співробітник Запорізького художнього музею; Людмила Карпінська, мистецтвознавець, дослідниця творчості Валентини і Миколи Трегубовох та інші. А представники мистецької родини поділилися таємницями своєї творчості.