Українське минуле в картинах Станіслава Антонюка

Майбутній художник народився 1941 року в Перемишлі. Малювати почав із п’ятнадцяти років. «Якось я 1956 року побачив на вікні у художника Степана Марунчака кілька картонок, на яких були змальовані квіти, і мені захотілося навчитись малювати, та ще й олійними фарбами. Тоді й почав відвідувати гурток образотворчого мистецтва при Будинку піонерів. Мене й зараз дивує, що далекого 1956 року у провінційному містечку в гуртку образотворчого мистецтва була можливість помалювати не тільки анатомічні гіпсові зліпки частин обличчя, а й екорше Гудона. Тоді я вперше побачив книжку „Рембрандт“, а також натюрморти Шардена», — згадує пан Станіслав.

1961 року митець вступив до Київського училища прикладного мистецтва (нині Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука) на факультет художнього ткацтва. Серед його вчителів були художники Людмила Жоголь, Анатолій Янін, Віктор Кочевський, Ніна Ган. Після служби в армії працював художником-оформлювачем на різних підприємствах, потім старшим художником бюро промислової естетики заводу «Хімволокно». З 2000 року Станіслав Антонюк — член НСХУ.

Художник плідно працює в жанрах портрета, натюрморту, пейзажу. Майстер надає перевагу реалістичній манері, багато уваги приділяє кольору, його полотна вирізняються яскравістю та емоційністю виконання.

Станіслав Антонюк — один із провідних художників-реалістів на Поліссі, який відстоює традиції українського образотворчого мистецтва та зберігає неповторну індивідуальність мислення, при цьому завжди підкреслюючи свою причетність до української культури. Його твори відзначаються яскравістю кольорів та їхнім гармонійним поєднанням. Художник багаторазовий учасник обласних, всеукраїнських і міжнародних виставок, постійний учасник всеукраїнських мистецьких пленерів. Живописні твори С. Антонюка прикрашають зібрання найвідоміших музеїв України, а також приватні колекції країн Балтії, Франції, Німеччини, США тощо.

«Це перша персональна виставка митця у Центральному будинку художника НСХУ. Його твори монументальні, цікаві. Я неодноразово наголошував, що для кожного художника надзвичайно важливо, аби в нього був свій своєрідний авторський стиль. Саме такий стиль ми бачимо в усіх роботах Станіслава Антонюка. На будь-якій колективній художній виставці глядачі насамперед звертають увагу на його полотна. Наразі вирішується питання щодо присвоєння С. Антонюку звання — Заслужений художник України. Він давно його заслужив своєю самовідданої працею», — зазначив директор Дирекції виставок Ігор Волощук.

На відкритті виставки виступили художники земляки Станіслава Антонюка, представники художнього музею з Кропивницького та Кмитівського музею образотворчого мистецтва, яким пан Станіслав подарував багато власних робіт. У своїх виступах вони зазначали, що в творах митця відображені культурні традиції Житомирщини і всієї України. Полотна приваблюють своєю кольоровістю та манерою відтворення. Живописні роботи наслідують кращі зразки школи імпресіонізму.

Ми попросили пана Станіслава коротко розповісти про свою творчість.

«Це вже моя 82-а персональна виставка. Своїми роботами намагаюся зобразити минуле українського народу, показати його традиції. Вже давно збираю старовинні речі. Багато з них можна побачити на моїх полотнах. Сподіваюсь, що і наступного року в Центральному будинку художника відбудеться моя персональна виставка. покажу на ній свої натюрморти. До 20-річчя Чорнобильської трагедії створив 20 портретів ліквідаторів аварії на ЧАЕС, а зараз працюю над великим проектом, який хочу закінчити до 80-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні. Це мають бути 80 портретів ветеранів цієї війни», — зазначив художник.