18 травня, 2018 0 Коментарів

Сергій Дацюк:індустріалізація не означає збагачення

Сергій Дацюк:індустріалізація не означає збагачення

Україна зараз переживає нелегкі часи: війну з Росією та економічні негаразди. Вирішенню останніх могло б посприяти створення нових підприємств та вдосконалення виробництва на вже існуючих заводах і фабриках. Тобто, проведення індустріалізації. Однак чи здатна вона стати панацеєю від занепаду економіки? Адже, частина представників політикуму ставлять знак «дорівнює» між нею та поверненням України до російського простору. Чи відповідають такі думки дійсності? Відповідь на це питання i-ua.tv шукав у філософа Сергія Дацюка.

– Індустріалізація передбачає повернення до «рускаво мира»?

– Необов’язково. Хоча, значною мірою, це дійсно так. Просто індустріалізація є архаїзаційним завданням у сучасному її розумінні. Взагалі, вона собою являє уявлення Нового світу про початкове накопичення капіталу, первісну буржуазію та появу промисловості у містах.

Зараз масові індустріальні підприємства втрачають свою ефективність. По-перше, попит на людей стає меншим, бо відбувається перехід на конвеєри та роботизоване виробництво. Тобто, сучасна індустрія вже не має такого соціального контексту, який вона мала раніше.

По-друге, виникає масове виробництво. Воно все більше індивідуалізується і розбивається на різні сегменти. По-третє, індустріалізація не означає збагачення. Навпаки, країни, що здатні виробляти інтелектуальну продукцію є більш заможними. Мова йде, наприклад, про комп’ютерні програми та створення творчих проектів. Отже, з якого б боку ми не дивились, індустріалізація не можна назвати розвитковим трендом.

– Тоді, чи потрібна індустрія взагалі?


– Так, але вона має бути іншого типу. Як наприклад, індустрія, де є 3D принтинг і йде моделювання на рівні індивідуалізованого виробництва. Вона є децентралізованою, а не інституціоналізованою через великі інженерні комплекси. Інакше кажучи, окрема маленька компанія може отримати 3D принтер, і її індустріальний центр складатиметься лише з трьох, або п’яти осіб. Ці люди виконуватимуть стільки роботи, на яку раніше був здатен тільки великий цех.

Тепер варто задатися питанням: а чи є настільки необхідним виробництво умов? Тобто, чи потрібно нам багато чавуну і сталі? Відповідь – ні. Варто зазначити, що сучасні вироби потребують значно менше природних ресурсів. Зокрема, зараз використовується набагато більше пластику, ніж сталі. А якщо не вистачає сировини для створення конкретного продукту, міжнародний розподіл праці дозволяє закупити всі необхідні деталі закордоном. Інша справа, якщо ця сировина є. Тоді, так би мовити, її можна у щось втілювати.

Теоретично, ми здатні виробити багато сталі. Однак кошти братимуться не за матеріал, а за готовий продукт, який створюється в тій, чи іншій країні. Тому, індустрія розділяється на кілька секторів. Серед них є переробка, машинобудування і, власне, будування складних речей: наукоємних та технологоємних. І це розрізнення робить термін «індустріалізація» незрозумілим. Наприклад, коли ви говорите про індустріалізацію, що Ви маєте на увазі? Виплавку чавуна і сталі?

– Ні, мова йде про виробництво сучасних технологій.

– Ми вживаємо термін, але не розуміємо, що якоїсь загальної індустріалізації вже не існує . У США вона одна, в Китаї – друга, в Росії – третя, в Україні четверта. І ці моделі є різними. Кожна з вищезгаданих країн має власні цикли виробництва. У Сполучених Штатах Америки їх 5, в Китаї – 4, в Росії – 3, а в Україні – 2. Як бачите, ми маємо сьогодні справу з різними типами індустріалізації. Тому, коли ми говоримо про індустріалізацію, варто розуміти, який проект ми маємо на увазі: китайський, чи російський? Якщо другий варіант – це архаїзація, то перший – просування вперед. А якщо ми візьмемо американський, досягнемо ще більшого розвитку. Тому, коли ми говоримо про індустріалізацію, потрібно чітко поставити для себе завдання.


Підготувала Ірина Сатарова




Юрій Буздуган: головні негаразди української економіки – це проблеми промислових корпорацій
Коментарі 26 кві, 2018

Юрій Буздуган: головні негаразди української

Занепад великих корпорацій спричинила недолуга політика урядів. У результаті, ще до початку...


Сергій Дацюк: без стратегії Україна буде аграрною державою
Коментарі 22 бер, 2018

Сергій Дацюк: без стратегії Україна буде аграрною

З точки зору Європи, в України є чітка функція, і Захід нам її постійно нав'язує. Тому, якщо ми не...


Філософ Сергій Дацюк: радикальнізміни є неефективними
Коментарі 01 лют, 2018

Філософ Сергій Дацюк: радикальнізміни є

Корупція долається лише системними кроками. Будь-яка радикальна спроба виявиться безрезультатною....


Олександр Хара: ОБСЄ – це не той інструмент, який може зупинити війну
Коментарі 0 Комментариев

Олександр Хара: ОБСЄ – це не той інструмент, який може зупинити війну

Питання не в некомпетентності спостерігачів ОБСЄ. Справа в тому, що на сьогодні не існує наддержавних структур, здатних виконати свою функцію, так як ми хотіли б. Просто є вада сучасної системи міжнародних відносин. Які б гарні чи погані люди не...

17 гру, 2018
Сергій Дацюк: протести  «жовтих жилетів» – це класичний бунт
Коментарі 0 Комментариев

Сергій Дацюк: протести «жовтих жилетів» – це класичний бунт

Демонстранти нездатні здійснити революцію: ні філософську, ні політичну. Вони навіть не зможуть призвести своїми діями до побудови нової архітектури Європи, або нової економічної політики Франції. Вони нічого зробити нездані. І тут не допоможе ні...

13 гру, 2018
Міністерство культури не передавало УПЦ МП козацьку церкву на Дніпропетровщині
Коментарі 0 Комментариев

Міністерство культури не передавало УПЦ МП козацьку церкву на Дніпропетровщині

Ділянка, на якій знаходиться «Біла церква», відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», належить до земель історико-культурного призначення. Іншими слова, вона не може передаватися ні у користування, ні у приватну...

13 гру, 2018