Віктор Жердицький: Тумгоєва просто продали

Кадиров платить великі гроші за видачу своїх особистих ворогів — людей, які воювали в Чечні. Зараз ці хлопці боронять територіальну цілісність України.

Віктор Жердицький: Тумгоєва просто продали

Генпрокуратура переглянула позицію з приводу депортованого в Росію добровольця з Інгушетії Тимура Тумгоєва. Євген Єнін — прокурор, який відправив його своїм підписом на тортури до Московії відсторонений від посади. Більше того, за фактом екстрадиції Тумгоєва відкрили кримінальну справу за службову халатність відносно співробітників ГПУ, МВС та СБУ. Генпрокуратура доручила консулу України в Росії встановити контакт з депортованим добровольцем. У випадку застосування проти Тумгоєва неправомірних заходів, у відомстві Луценка обіцяють, що Україна звернеться до міжнародних судових інстанцій і вимагатиме повернення чоловіка назад. Але що змусило ГПУ змінити гнів на милість і розвернути свою позицію на 180 градусів? Можливо, влада злякалася протестів громадян під будівлею Генпрокуратури? Про це i-ua.tv поспілкувався з учасником «Руху за Суверенний Розвиток» Віктором Жердицьким.

— Що, на Вашу думку, могло вплинути на зміну позиції влади з приводу депортації Тимура Тумгоєва?

— Я б не радив тішитися ілюзіями. Очільники Генпрокуратури і СБУ сьогодні є ворожими до наших добровольців і людей, які не сприймають нинішню владу. Їх у будь-який спосіб намагаються дискримінувати, ізолювати та зменшити їх активність. Бо ці люди — загроза для існуючого режиму.

Що ж стосується Тумгоєва, то його просто продали. Це розповідав командир 8-го окремого батальйону («Аратта») УДА Андрій Червень. Кадиров платить великі гроші за видачу своїх особистих ворогів — людей, які воювали в Чечні. Зараз ці хлопці боронять територіальну цілісність України. Але на стороні Тумгоєва була Організація Об’єднаних Націй. Зокрема, Комітет з прав людини ООН заборонив його депортацію до РФ через велику загрозу застосування тортур та фізичного знищення взагалі. Тим паче, участь Тумгуєва у ІДІЛ так і не спромоглися довести. Однак це все тільки підняло ціну за Тимура. У 2016 році його не передали кадирівцям, бо не змогли сторгуватися.

Але громадськість виступила із засудженням бізнесу на людях. Вона підняла більш-менш організований супротив: активісти і військові прийшли під ГПУ і палили сміттєвий бак. А коли громадськість оголосила про збір добровольців, щоб вимагати покарання Єніна, який підписав документи про депортацію, і звільнення Луценка з посади Генпрокурора, це стало небезпечним для влади.

Однак зараз наші можновладці намагаються лише випустити пар. Понад усе вони хочуть погасити супротив, щоб не дай Боже не відбулася подія, яка скристалізує більш організовано народний опір і зробить його масовим. Тому заява про відкриття кримінальної справи щодо перевірки обставин екстрадиції Тумгоєва — лише гра. Це намагання зупинити процес кристалізації національного спротиву, який має шанс відбутися 22 вересня.

Запитаєте чому? Дивіться, ніби ГПУ почула добровольців і навіть відкрила кримінальну справу. Тепер, начебто, будуть з’ясовувати, чи існували реальні підстави для передачі Тумгоєва Р Ф. Однак, невдовзі після депортації, Луценко заявив, що Тимур в АТО не воював. Мовляв, відповідних даних не надходило. Іншими словами, Тумгоєв не захисник українців, і тому за міжнародною угодою його можна передати у звичайному режимі РФ.

Просто наша влада займається бізнесом. Причому гнилим. Існує торгівля товарами, а тут — людьми. Тими людьми, які становлять загрозу для російського істеблішменту, чи кадирівського угрупування! Тому це кримінальне провадження не матиме жодних реальних результатів, ось побачите. Чому? Бо Луценко і СБУ — єдина система. І я на 99% впевнений, що без погодженням з Порошенком ця депортація не відбулася б. Тут головний не Єніна. Він звичайнісінький стрілочник, якого підставили, бо він зобов’язаний підписувати рішення від ГПУ. Депортувати Тумгоєва вирішили вище. Думаю, без грошей, або економічних поступок там справа не відбулася. У нас же при владі торгаші та бариги.

Тому, тільки страх перед народним обуренням і виступом добровольців, примушує їх робити видимість, ніби вони будуть захищати Тумгоєва. Хай захистять Сенцова та Карпюка! Хай захистять інших наших полонених, що знаходяться в Московії! До них наш консул не може прорватися місяцями! Де знаходиться Тумгоєв — невідомо. Ми не знаємо, чи він живий взагалі.

— Тумгоєв не є громадянином України, про якого консула може йти мова?

— Я кажу ще раз: обіцянки ГПУ про його захист — повна нісенітниця. Треба чітко розуміти, що мета влади — зупинити протестні настрої і можливий вибух суспільства. Вони брешуть спеціально. Влада дуже не хоче консолідації, аби не нести відповідальності за свою діяльність. Але ні в якому разі не можна вестися на їхню брехню. Вони цінники і торгаші. Для них людське життя нічого не варте.

— Рішення про екстрадицію Тумгоєва прийняли у 2016 році. Зараз за календарем 2018. Невже ГПУ не вистачило двох років, щоб з’ясувати, чи захищав він Україну на Донбасі?

— Вони брешуть. Очевидно, влада знала про те, що Тумгоєв воював у батальйоні імені Шейха Мансура, пов’язаному з «Араттою». Дмитро Ярош є провідником 8-го батальйону УДА і має прямий контакт з керівництвом Генштабу, ГПУ та СБУ. У 2016 році того Тумгоєва мордували, а добровольці вимагали його звільнення. Коли ж він таки вийшов на волю з СІЗО, то повернувся воювати. Навіть якщо у ГПУ не було паперу, формально підписаного Ярошем, чи Червнем, його можна було отримати протягом 5-ти хвилин. Було б тільки бажання — і вони б дізналися про всі позиції і блокпости, на яких стояв Тимур Тумгоєв. Але вони цього не зробили і продовжують нахабно брехати.

Ірина Сатарова