Українське Різдво: традиції і сучасність

У столиці відбулася низка концертів, присвячених одному з найвеличніших християнських свят — Різдву Христовому.

Українське Різдво: традиції і сучасність

Якщо для одних колективів було важливим донести до сучасного слухача автентничне звучання українських колядок, то інші прагнули, аби давні твори зазвучали по-новому.

Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва підготував унікальний проект «Нові мелодії Різдвяної ночі», основою якого стали українські колядки.

У концерті взяло участь ціле сузір’я яскравих українських виконавців: народна артистка України, лауреат Шевченківської премії, Герой України (або просто легендарна) Ніна Матвієнко, народні артисти України Ольга Чубарева, відома багатьом як Ledi Opera, та Тарас Штонда, заслужена артистка України Ольга Фомічова, лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів Дар’я Миколенко, Дар’я Литовченко, Олена Гребенюк, Анастасія Поліщук, Олександр Вознюк, Василь Сащук, Дмитро Фощанка, Сергій Москальчук, хор та симфонічний оркестр театру.

Однак це не було традиційне виконання колядок із вертепом, козою, хусткою і кожухами. У незвичайному концерті українські колядки, що увібрали багатовікові звичаї народу, зазвучали у несподіваному прочитанні. Слухачі мали змогу по-новому відкрити для себе знайомі з дитинства твори «Щедрик», «Щедрий вечір», «Нова радість стала», «Коли звізда ясна», «Що то за предиво» і багато інших, а ще долучитися до традицій європейських Різдвяних концертів.

Запорукою успіху цього святкового вечора стало оригінальне аранжування та розмаїття вокального і оркестрово-симфонічного звучання. Аранжування колядок створювали Іван Небесний, Роман Мельник, Олексій Баженов, Євген Брага, Сергій Пілютіков, Тимур Полянський, Артем Рощенко, Юрій Мельник та Іван Давиденко. Автор ідеї та режисер-постановник концерту — директор-художній керівник театру, заслужений працівник культури Петро Качанов.

***

Арт-центр ім. Івана Козловського Національної оперети України запросив на концерт «Різдвяні пісні на Хрещатику». Цього вечора багато хто вперше для себе відкрив сторінку життя Івана Козловського, пов’язану з колядками. 1947 року, коли заборонялося все не лише релігійне, але й українське, з ініціативи Івана Семеновича був вперше записаний цикл українських колядок. Платівки знищили, але рукописи не горять. 18 січня 1970 року Центральне телебачення транслювало з Великої зали Московської консерваторії концерт Івана Козловського. Йшла друга частина концерту. Вже відспівали програму і раптом у фіналі зазвучали українські колядки. І поки зрозуміли та змогли зупинити концерт на ТБ — Козловський вже йшов по залу із вишиваною торбинкою, з якої пшеницею посипав на щастя та на долю…

А в святковому концерті взяли участь сучасні виконавці — ансамбль «Тоніка» (художній керівник Антоніна Вінник) і фольклорний гурт «Звучі Дочі».

Розпочалася програма з білоруської колядки «На нова лєта», а продовжили свій виступ молоді виконавці українськими календарно-обрядовими творами «Дикі кози», «Щедрівочка щедрувала», «То ходить походить», «Коза».

Згадали тут і про свята Маланки та Василя. Як відомо, Маланка закінчує рік старий, а Василь починає новий. Свято Маланки, одне із найбільш веселих та колоритних. Піст вже минув, і господині готували багато смачного — ковбаси, вареники, млинці. В цей вечір щедрували. За щедрівки платили грошима або продуктами, які віддавали на церкву або як плату музикам. В давнину переодягання у відомих персонажів — Чорта, Козу, Міхоношу, Ведмедем, виконувало важливі магічні функції. Завданням для ряжених було відганяти злих духів, приносити здоров’я, забезпечувати врожай. Лихі сили треба було налякати або обманути. Для цього слугували кожухи навиворіт, маски, калаталки, торохтілки і тому подібне. Василь здавна вважався покровителем землеробства та міг допомогти з гарним врожаєм. З плином часу додалась дуже відома особливість: Маланкою одягають файного хлопця, а Василем чарівну дівчину.

Розповідь ведучої Тетяни Зозулі доповнили українські пісні «Маланка», «Добрий вечір, люди», «Ой, здорово, пане», «Ой, ясна красна», «Наша Ялинка» та інші.

***

Два різдвяних концерти підготувала Національна філармонія України. Ансамбль «Хорея козацька» під керівництвом заслуженого артиста України Тараса Компаніченка за підтримки ГО «Країна мрій» Олега Скрипки провів концерт «Ангели, знижайтеся». У програмі представили церковні гімни-монодії до Різдва Христового, різдвяні канти з Почаївського Богогласника 1790−1791 років і твори з духовного концерту. Присутні на концерті мали змогу не лише насолодитися прослуховування музичних творів, яким вже кілька століть, але ще й дізнатися їхню історію.

Другий концерт мав назву «З колядою ідем!». В ньому взяли участь Руслана Якобінчук (мецо-сопрано), Валентина Матюшенко (сопрано), ансамбль народних інструментів «Дивограй» та дитячий хор «Сузір'я» Київської дитячої музичної школи № 33. Особливістю цього концерту стало те, що крім колядок і щедрівок тут звучали і українська народні пісні: «Час додому, час», «Чом, чом, не прийшов», «На вгороді калинонька», «Ой чий то кінь стоїть», «Тече вода каламутна».

А завершилася програма «Передзвоном» Дж. П’єрпонта.

Українське Різдво: традиції і сучасність
Українське Різдво: традиції і сучасність
Українське Різдво: традиції і сучасність
Українське Різдво: традиції і сучасність
Українське Різдво: традиції і сучасність
Українське Різдво: традиції і сучасність