У Маріуполі протести проти підвищення тарифів обернулися у кримінальну справу

Для маріупольців вкотре здорожчає проїзд в громадському транспорті. Уже втретє за останні два роки.

У Маріуполі протести проти підвищення тарифів обернулися у кримінальну справу

Для маріупольців вкотре здорожчає проїзд в громадському транспорті. Уже втретє за останні два роки. Виконавчий комітет Маріупольської міської ради вирішив відразу вбити двох зайців, ухваливши 22 лютого рішення № 49 і № 50. Відповідно, мешканці міста платитимуть більше і за маршрутки, і за комунальні автобуси, і за тролейбуси та трамваї.

Чиновники запланували провести подорожчання у дві хвилі. Відтак, за поїздки у тролейбусі та трамваї, які раніше коштували 5 гривень, із 1 березня доведеться заплатити 7, а з 1 серпня — 8. Ціна проїзду у комунальних автобусах та маршрутних таксі приватних перевізників зросла із 6 гривень до 8-ми. У останній місяць літа вона має збільшитися до 9 гривень. Піднімаючи вартість проїзду у транспорті, чиновники вирішили проігнорувати думку маріупольців. Жодних громадських слухань не було. Більше того, мешканців Маріуполя поставили перед фактом транспортного здорожчання. Інформацію про збільшення цін за проїзд не опублікували у жодному комунальному ЗМІ.

— Я бачила людей, які 1 березня навіть гадки не мали про здорожчання проїзду і дивилися на водія круглими очима, — розповідає громадська активістка Ірина Перкова. — Вісім гривень за маршруту — це вже занадто. У мене двоє дітей: 8-ми і 9-ти років. Доїхати до школи комунальним транспортом вони не зможуть, він просто не ходить у той напрямок. Відповідно, ми змушені користуватися маршрутками. Якби, скажімо, до школи їздив тролейбус, ми б заощаджували, придбавши учнівський квиток.

Втім, зростання ціни за проїзд у громадському транспорті зовсім не дорівнює поліпшенню умов перевезень. У квітні 2017 року вартість поїздки у маршрутці збільшилася із 4 до 6 гривень. Маріупольські перевізники звернулися до міської рад з проханням підвищити тарифи. Мовляв, їх мікроавтобуси знаходяться у досить сумному стані. Назбирати гроші на їх ремонт допоможе хіба що зростання цін на проїзд. І взагалі від маріупольського виконкому залежить ледь не доля міської транспортної системи. Мовляв — немає рішення про підвищення цін, кількість мікроавтобусів буде скорочуватися — і місто стане. Зрештою, влада пішла перевізникам на зустріч, піднявши ціни на маршрутки до 6 гривень. Але взамін мер Маріуполя Вадим Бойченко висунув умову. Якщо до серпня 2017 року мікроавтобуси міста не приведуть до ладу, маршрутки знову коштуватимуть 4 гривні. Втім, обіцянки прийнято називати цяцянками. Мікроавтобуси стають все гірше і гірше. Деякі з них їздять з несправними дверима. Старі ціни на проїзд ніхто не повернув. Натомість, вартість поїздки в маршрутках лише продовжує зростати.

У 2019 році мер фактично став на бік перевізників. На думку Вадима Бойченка, платити 8 гривень за маршрутку і 7 за трамвай — малувато. Аби Маріупольське тролейбусно-трамвайне управління отримувало прибутки, оптимальна ціна на електротранспорт має становити 16 гривень, а на автобуси 18 гривень. Його заступник дотримується дещо м’якшої позиції. Зокрема, тролейбуси мають коштувати 12 гривень, а автобуси 14 гривень. Мовляв, мешканці міста мають радіти, що будуть їздити ще за більш-менш доступними цінами.

Незгодні із транспортним свавіллям активісти вирішили організувати мітинг. Одна з його ініціаторок — Ірина Перкова. Захід запланували провести на сходах маріупольського драматичного театру о 12-й годині 3 березня. За два дні до мітингу активісти повідомили про нього міську владу. Розіслали листи на емейли транспортного департаменту та національної поліції. Активісти планували мирний протест і підписання звернення до мера проти підвищення цін на транспорт. Перекриття доріг і блокування транспорту не передбачалося.

— Ніби все йшло нормально, мітинг продовжувався близько 50 хвилин, — говорить Ірина Перкова. — Але коли ми повідомили у мікрофон про його завершення і перейшли до збору підписів, якісь люди побігли на проїзну частину проспекту. Вони навіть не стільки перекривали дорогу, скільки ходили туди-сюди, заважаючи рухатись транспорту. У результаті, тролейбуси стали — і дві дороги були заблоковані. Паралізували майже весь центр Маріуполя. Але ми не закликали людей до перекриття доріг! Кидатися на них і вимагати пропускати тролейбуси ми не збиралися. То була не наша акція. Ми дивилися на це все десь півгодини і згодом розійшлися. За годину після перекриття проспекту приїхав очільник департаменту транспорту і ще хтось з чиновників. Він поговорив з людьми — і вони швидко пішли геть. Під час тієї акції і нашого мітингу ми бачили очільника Національної поліції Сергія Бичіна.

Ще одним чиновником, який завітав на мітинг проти подорожчання, став керівник департаменту Маріупольської міської ради з безпеки та запобігання корупції Григорій Березун. Саме він вирішить помститися активістам за їх небайдужість та громадянську позицію.

Уже за два дні після мітингу Ірину Перкову та інших активісток викличуть до поліції. Причиною інтересу правоохоронців стане заява одного небайдужого маріупольця, який поскаржиться на безлад у центрі міста. Цим небайдужим маріупольцем виявиться Григорій Березун.

— Виявилося, що він зателефонував до поліції о 12:36. Тоді ми мирно мітингували і дороги ніхто не перекривав, — говорить Ірина Перкова. — Березун відіслав мою фотографію з мікрофоном у руках. Він навіть написав прізвища організаторів. Щоправда, вгадав лише моє. Хоча, зазначу ще раз: до перекриття дороги я не причетна. Також Березун призначив організаторами дуже незручну для міської влади активісту Лідію Муглю, яка насправді не мала до обох акцій жодного відношення і якусь Анну Агєєву. Ким є Анна Агєєва мені не відомо.

На допит у поліцію викликали всіх офіційних організаторів акції. Протоколи ми підписувати не стали і написали заперечення. Дівчина, яка їх складала почала нам хамити і звинуватила в тому, що ми не повідомили міську владу про мітинг. Хоча то було неправда. Відповідний лист ми написали у департамент транспорту 1 березня у робочий час. У нас збереглися скріни і його копія. Натомість, дівчина поліцейська нас відправила у загальний відділ. Однак 39 стаття Конституції не передбачає, куди саме необхідно відправляти подібні листи.

Відтак, проти Ірини Перкової та інших активістів відкрили адміністративну справу. ЇЇ розглядатиме Жовтневий районний суд Маріуполя. Але цього владі виявилося замало. Як з’ясувалося із місцевого сайту mrpl. city, за фактом перекриття доріг відкрили кримінальне провадження. Імена підозрюваних наразі невідомі. Подібна інформація з’явилася і в інтерв’ю очільника маріупольського тролейбусно-трамвайного управління Віталія Донева на телеканалі «МТV». Він у досить сумбурні формі розповів про відкриття кримінальної справи за фактом перекриття дороги і назвав прізвища організаторів мітингу.

— Моя адвокат зробила адвокатський запит, щоб з’ясувати подробиці щодо внесення інформації до ЄРДР, — розповідає Ірина Перкова. — Кримінальне провадження відкрили просто за фактом перекриття доріг, чи вже існують імена підозрюваних. Правники кажуть, що влади немає жодних шансів. Оскільки згідно частини першої статті 279 Кримінального кодексу України, відповідальність передбачена за перекриття доріг і великі заворушення, які призвели до жертв і страшних наслідків. Але нічого із цього не було. Ми таку кримінальну справу розглядаємо як спробу нас залякати.

Але активісти не збираються здаватися і шукатимуть правду в суді. Вони вже готують позов проти міської влади щодо неправомірного підняття тарифів. Скоріш за все, справа розглядатиметься у Донецькому адміністративному окружному суді (м. Слов’янськ, вул. Добровольського, буд.1).