Загроза застосування Росією хімічної зброї в Україні досить висока
Західні аналітики вважають, що ризик застосування Росією хімічної зброї в Україні є доволі високим, хоча вагомих доказів того, що Кремль розгорнув хімічну зброю, поки що немає.
Як зауважують експерти, президент Росії Володимир Путін вже давно демонструє готовність ігнорувати міжнародну заборону на застосування хімічної зброї. Таким чином лідер РФ створює атмосферу токсичного залякування, що може надати йому перевагу на полі бою без жодного пострілу.
Зокрема експертка Центру досліджень у сфері нерозповсюдження Дж. Мартіна (Монтенері, штат Каліфорнія) Ганна Нотт вважає, що Путін вже почав лякати людей застосуванням хімічної зброї.
Такі погрози, зауважили аналітики, спонукають Захід надати Україні спорядження для запобігання хімічним ударам.
Перші занепокоєння щодо застосування РФ хімічної зброї виникли 11 квітня, коли бійці полку «Азов» повідомили, що російський безпілотник скинув на завод «Азовсталь» у Маріуполі отруйну речовину. Тоді, за словами бійців, у постраждалих спостерігались запаморочення, біль у дихальних шляхах та запалення очей.
Хоча перевірити, яку речовину росіяни скинули на завод, не вдалось, організація із заборони хімічного озброєння, розташована у Гаазі, заявила, що уважно слідкує за ситуацією в Україні та розслідує заяви «Азова».
У 1993 році Конвенція з хімічної зброї оголосила про заборону виготовлення, накопичення та застосування хімзброї, і Росія входить до списку 193 країн, які підписали відповідний договір.
На момент підписання Москва повідомила, що має понад 40 000 тонн хімзброї, що вважалось найбільшим у світі арсеналом подібного озброєння. Зокрема у РФ були гірчичний газ та різноманітні нервово-паралітичні засоби.
Відомо, що Росія використовувала отруйний газ у московському театрі під час визволення заручників у 2002 році. Унаслідок такого «визволення» загинуло понад 100 осіб. Тоді ж у Росії заявили, що таке використання хімзброї не порушує хімічного договору. Посаду президента РФ у той час обіймав Путін.
Проте, за словами аналітиків, найактивніше Кремль використовував хімічну зброю у Сирії, коли захищав режим президента Башара Асада.
Зокрема у серпні 2013 року стало відомо, що сили Асада обстріляли хімічною зброєю повстанців поблизу Дамаска. Тоді загинуло понад 1400 осіб.
Кремль використовував хімічну зброю і поза «полем бою». Наприклад у 2018 році, коли на території Великої Британії отруїли Сергія Скрипаля — колишнього російського військового, який працював на британські спецслужби. Тоді разом с Сергієм Скрипалем було отруєно його доньку.
У 2020 році отруїли російського опозиціонера Олексія Навального: йому стало погано просто на борту російського літака. І Скрипаль, і Навальний були отруєні бойовою нервово-паралітичною речовиною «Новичок».
Щодо України, то аналітики застерігають, що Росія почала використовувати сирійський сценарій. Зокрема Кремль звинувачує Київ у нібито підготовці хімічної атаки, щоб потім виправдати власні хіматаки.
Окрім цього, у квітні Росія призначила генерала Дворнікова головним керівником війни проти України. Раніше Дворніков командував російськими військами у Сирії.
На сьогодні найбільше питання полягає у тому, як Захід зреагує на хімічну атаку в Україні. Аналітики пропонують посилити дипломатичний тиск на Кремль та запровадити обмеження на імпорт нафти та газу з РФ.
Окрім цього, експерти вважають, що Захід має суворіше реагувати, якщо РФ застосує хімзброю проти мирних громадян України.
Як зауважила Ганна Нотт, люди бояться, що РФ застосує хімічну зброю не лише через жахливі наслідки, а й через те, що невідомо, якою буде реакція світу.
