На каву зі Сталіним і Гітлером

Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я» залишається відкритою до сміливих творчих експериментів. Режисер Ігор Марусяк нещодавно поставив тут виставу «Віденська кава» за п’єсою українського письменника і політика, майстра політичної провокації Дмира Корчинського.

Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я» залишається відкритою до сміливих творчих експериментів. Режисер Ігор Марусяк нещодавно поставив тут виставу «Віденська кава» за п’єсою українського письменника і політика, майстра політичної провокації Дмира Корчинського.

В основу свого твору пан Дмитро поклав історичний факт — 1913 року у Відні одночасно мешкали буквально на сусідніх вулицях Зигмунд Фройд, Йосип Сталін, Адольф Гітлер і Лев Троцький. Завдяки творчій уяві автора вони випадково зустрічаються наприкінці 1913 року в одній з віденських кав’ярень, де й відбувається дія вистави. Люди, які визначили майбутнє і нашу сучасність потрапляють у смішні і трагічні ситуації.

Під час діалогів ці неординарні постаті розкривають свої погляди на різноманітні події та явища суспільного життя. Проте чи дуже їхні думки хвилюють сучасного глядача? Напевне далеко не кожного. І згодом виявляється, що не це у виставі головне. Адже маємо ще й п’ятого персонажа — хазяйку кав’ярні галичанку Христина. І насправді кожен з героїв більш за все хоче спокусити привабливу українку. Отож — маємо любовний п’ятикутник.

Але якщо уважніше дослухатися до розмов персонажів, то можна зрозуміти, що Христина — це не загадкова жінка, а алегоричний образ України. І насправді Зигмунд, Лев, Адольф і Йосип хочуть направити Україну в потрібне їм русло. Але Христина-Україна всім дає відкоша.

Через більш ніж сто років ми знову переживаємо непрості часи. І лише якщо наша країна обере власний шлях, незалежний ні від сходу, ні від заходу, тільки тоді зможе стати самодостатньою державою, яку поважатиме світ. Принаймні такий висновок можна зробити з побаченого.

Ігор Марусяк донедавна був відомий шанувальникам театру переважно своїми акторськими роботами в Класичному Художньому Альтернативному Театрі та Київському академічному театрі «Колесо». Наразі ж багато хто вперше для себе його відкрив як цікавого режисера. Колоритні образи створили Назар Борушок (Адольф), Сергій Фодорчук (Зигмунд), Віталій Чорний (Йосип) та Павло Довгань-Левицький (Лев). Завдяки легкому гримові вони навіть візуально стають схожими на відомих історичних постатей. Але напевне центральною героїнею вистави, до якої спрямовані всі погляди є Христина, роль якої виконує молода, але вже доволі досвідчена артистка Лідія Семесюк. Костюми та декорації до певної міри умовні, але все ж допомагають повірити в реальність того, що відбуваються на сцені.

Сьогодні світ переживає події певною мірю схожі на ті, що були понад сто років тому. Тоді багато хто в Європі думав, що людство надто цивілізоване, аби знову воювати. Але після цього відбулися дві найкривавіші війни. І сьогодні багато хто недооцінює загрози, яка насувається зі сходу і забуває стару добру істину: «Хочеш миру, готуйся до війни».

Побажаємо молодим акторам і режисеру, аби нова вистава знайшла свого глядача, а від Дмитра Корчинського чекатимемо нових мистецьких провокацій.

Фото надані театром

На каву зі Сталіним і Гітлером