Сергій Дацюк: нам бракує системної культурної політики

Загальна культурна політика повинна пояснити, що ми робимо і наскільки швидко. Будь-які мовні закони, що виходять по за її межі, приречені на недієвість та невиконання. Відповідно, будь-які непогані ідеї, через свою окремішність не матимуть особливого значення. Причина — відсутність за ними системної культурної політики. Її напрацювання і обговорення в суспільстві є першим кроком до вирішення мовного питання. Наголошую: першим, а не останнім.

Нерідко політичне загострення в Україні супроводжується черговим мовним законом. Так було в останній рік президентства Януковича, так сталося після перемоги Революції Гідності, так відбувається і зараз, коли до президентських виборів лишилися лічені дні. Незабаром Верховна Рада має ухвалити Закон «Про функціонування української мови як державної». Але ми говоритимемо не про вибори чергового гаранта і не про доречність ухвалення документу № 5670-д. На жаль, мовна тематика — це штука, яку люблять використовувати для піару і українофоби, і ура-патріоти.

Для укріплення позицій української мови i-ua.tv пропонує свою ініціативу. А якщо для вступу до ВНЗ зробити мінімальний прохідний бал сертифікату ЗНО з української мови і літератури на рівні трійки з плюсом? Звісно, батьки абітурієнтів, яким не вистачає старання, або здібностей, почнуть ремствувати на несправедливість. Мовляв, якщо їхні діти не мають хисту до філологічних наук, це не привід їм заважати отримати фах хіміка, або програміста. Але подумайте самі: невже претендент на здобуття вищої освіти не може вивчити рідну мову, хоча б на трійку з плюсом? З нашої точки зору, отримати цю невисоку оцінку під силу кожному середньостатистичному абітурієнтові. До того ж, запровадження таких заходів стало б тестом на інтелектуальні здібності та придатність до навчання у ВНЗ. А ще б слугувало бар’єром для тих, хто у першу чергу, вступає у виші по диплом, не намагаючись отримати знання.

Ще одним бонусом від підвищення мінімального балу сертифікату з української мови та літератури, стало б зростання престижу праці вчителів з цих дисциплін. Оскільки діти старанніше вивчатимуть предмет, а викладачі матимуть нагоду підзаробити, займаючись репетиторством. Але чи здатна наша ініціативи посилити позиції української мови? Своїми думками з приводу доречності збільшення мінімального прохідного балу вищезгаданих сертифікатів ЗНО для вступу до ВНЗ, поділився філософ Сергій Дацюк.

— На Вашу думку, чи посилили б такі заходи позиції української мови?

— Я погано ставлюся до будь-яких партикулярних ідей. Тобто тих, що є окремими і відірваними від контексту загальної політики. До речі, її нам дуже бракує. Загальна культурна політика повинна пояснити, що ми робимо і наскільки швидко. Будь-які мовні закони, що виходять по за її межі, приречені на недієвість та невиконання. Відповідно, будь-які непогані ідеї, через свою окремішність не матимуть особливого значення. Причина — відсутність за ними системної культурної політики. Її напрацювання і обговорення в суспільстві є першим кроком до вирішення мовного питання. Наголошую: першим, а не останнім. А вводити бали, підвищувати значення вчителів, або здійснювати інші заходи українізації — приречені. Вони нічого не дадуть, окрім підвищення градусу напруги в суспільстві і додаткових неприємних протистоянь.

— Поясніть, будь ласка, детальніше, що Ви маєте на увазі, коли говорите про системну культурну політику.

— Системна культурна політика — це коли ви сідаєте за стіл та по пунктам описуєте, що слід робити з людьми, які не знають української мови. Ви створюєте план дій по кожному з поколінь. До нього мають увійти: діти, молодь, 30-річні, 40-річні, 50-річні, пенсіонери і так далі. Підкреслюю: по кожному з цих поколінь ви прописуєте окрему політику. Крім того, ви створюєте план, що у культурному контексті слід робити з громадянами, які володіють українською мовою, з тими хто її не знає, але бажає вивчити, а також з мігрантами. Як бачите, це великий масив роботи.

Але системна культурна політика не повинна містити лише мовний аспект. Ви маєте мізкувати над видавництвом книг, розвитком кінематографа і мистецтва як такого взагалі. Але і це ще не все. Культурна політика також має відношення до роботизації, Інтернету та маси інших речей. Тільки підхід, який має системне збалансоване бачення є перспективним.

Скажімо, ми йдемо в Європу. Але наш рух відбувається на фоні конфліктів з поляками, угорцями і росіянами. Невже не можна подумати, чому так сталося? Чому ми рухаємося в Європу, але маємо суперечності з країнами-сусідам? Вихід я бачу, знов таки, у створенні системної культурної політики. Але на жаль, ніхто за цю справу братися не хоче. Наприклад, націоналісти бажають всіх вишикувати під себе. Але так не буде. Подібні бажання — це шлях в нікуди. Якщо завгодно — рух у глухокутовий напрямок.

Не можна витягувати якийсь окремий компонент, не уявляючи системи в цілому. Звісно, пропозиція підвищити прохідний бал для вступу у виші має право на існування. Але вона може бути втіленою тільки в середині системи.

Для початку, нам треба шукати відповіді на питання: «Що ми робимо з російськомовними?» і «За скільки років бажаємо їх асимілювати?» Ми маємо щиро їх повідомити про свій намір. Бо поки ми про це не скажемо російськомовним, все буде від лукавого.

— Але якщо розглядати пропозицію підвищити прохідний бал у сертифікаті ЗНО з української мови та літератури, як один окремий крок системи?

— Ще раз кажу: окремий крок немає ніякого сенсу. Може бути десятки таких окремих кроків. Всі вони хороші, кожен з них сам по собі привабливий, але без системи вони не мають жодного сенсу.

— Але ж такий крок може сприятиме підвищенню престижу праці вчителів з української мови…

— Він не сприятиме. Престиж парці вчителів української мови диктується не тим, в якому стані перебуває українська мова. Невже вчителі з хімії, або англійської зараз почувають себе краще? Чи, можливо, ми хочемо вчителів української мови перетворити на окрему, підтримувану державою касту? Ось тоді українській мові точно настане кінець. Тому вкотре наголошую: жодні окремі кроки без загальної стратегії і системного бачення — це шлях в нікуди.