Щодо деякий аспектів діяльності «Моссаду»

Як відомо, 25 березня цього року президент США Дональд Трамп підписав Декларацію щодо визнання суверенітету Ізраїля над спірною територією — Голанськими висотами

1554447281_1552316944_snymok-ekrana-v-2019-03-11-17-05-59.png

Ч.1 Щось схоже вже колись було.

Як відомо, 25 березня цього року президент США Дональд Трамп підписав Декларацію щодо визнання суверенітету Ізраїля над спірною територією — Голанськими висотами.

Таке рішення Трампа, утворило прецедент призначення законності захоплення частини території однієї держави іншою.

У зв’язку з цим, представник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік заявив, що політика Організації об’єднаних націй щодо Голанських висот залишається незмінною — суверенітет Ізраїлю над цією територією не визнається.

Представники Великобританії, Франції, Німеччини, Польщі і Бельгії, під час засідання Ради безпеки ООН, осудили рішення Трампа о визнані суверенітету Ізраїлю над Голанськими висотами.

А тепер декілька аналогій. Щось колись вже було!

Так от, серед спецслужб світу особливе місце займає ізраїльська розвідка «Моссад». Її агентам приходилось виконувати самі різноманітні функції, оскільки поява цієї держави мала і впливових покровителів та і впливових противників. Що стосується останніх, то боротьба з ними передбачала витонченні засоби відбивання їх нападів, а підтримка виражалась у тому, що секретні служби країн — покровителів допомагали у становленні «Моссаду». Навіть коли у середовищі дипломатів і політиків ООН, багато разів розглядалася проблема надання суверенітету та незалежності єврейським народом, думки їх різнилися.

Декілька слів, щодо історії.

Почнемо з того, що, як свідчать архіви, у 1940 — вих роках таємна воєнізована організація молодих ізраїльтян, об’єднувала декілька сотен правих екстремістів. Бойовики були розбиті на ланцюжки, якими керував центральний комітет, до якого входили три керівника. Що до їх прізвищ, то вони стали відомі лише у 1968 році, але у своєму осередку Фрідман Єлін, Еліазер Нескі та доктор Шауб, були достатньо поважні особи. Єлін був дипломатом і займався налагодженням зв’язків з представниками єврейських общин у різних країнах, відповідав за вербовку майбутніх переселенців із країн Середньої Азії, Польщі, Угорщини, Румунії та СРСР. Нескі вирішував організаційні питання та приймав участь у розробці і конкретній реалізації операцій. (Цікаво, що безпощадний та безкомпромісний голова контррозвідки Барух Надель, був безпосередньо його підлеглим). Що стосується доктора Шауба, який змінив прізвище на Хальдад, він був головним ідеологом організації.

А тепер по суті.

Усі вони уважно стежили за дебатами у ООН та аналізували пропозиції графа Бернадотта, що представляв конструктивну опозицію у Європі. У першу чергу, граф виступав за обмеження територіальних претензій Ізраїлю, що значило, повернення арабам пустині Негев. У плани цього дипломата входило демілітаризація порту Хайфа — важливого морського центру, з тим, щоб його могли використовувати і араби. Особливу увагу «опозиціонери» приділяли нафтоочисним підприємствам — місцям вкладення капіталів нафтових компаній Рокфеллерів, які опасалися, що з утворенням країни євреїв цьому напрямку комерції буде нанесено суттєвий збиток. Бернадотт наполягав на тому, щоб залишити підприємства за арабськими компаніями, які традиційно співпрацювали з американським кланом.

Разом з тим, велике невдоволення викликало жорсткі вимоги цього дипломату повернути арабам захоплені ізраїльтянами у ході війни території, що складало біля 80 000 квадратних км, залишив Ізраїль у межах на четверть менше територій. Також викликало велике невдоволення вимоги прийняти 350 000 арабських біженців, що були вигнані зі своїх земель. А це у свою чергу не давало можливість прийняти до себе на проживання вихідців з інших країн — етнічних євреїв, які б допомагали укріпленню держави.

Враховуючи це, у серпні 1948 року тріумвірат доручив начальнику розвідки підготувати план замаху на графа, який приїздив до Ієрусалиму у складі робочої групи ООН.

Наближався термін засідання ООН, на якому планувалося вирішити питання щодо захоплених Ізраїлем земель і бойовики отримали вказівку діяти. Таємні агенти встановили, що один з французьких представників при ООН — полковник Серсо — одночасно «працює» і на англійську таємну службу MI6, що надало їм можливість перевербувати його. Серсо надав інформацію щодо пересування Бернадотта і терміни його перебування у Ізраїлі.

План замаху був розроблений Барухом Наделем, за яким передбачалося здійснити ліквідацію графа групою з чотирьох чоловік, які будуть одягнені у форму регулярної ізраїльської армії і їздити під видом патруля. Так воно і вийшло. Бернадотт був вбитий. Організатор операції знаходився у цей день у Тель — Авіві, де й прийняв та сховав бойовиків, що виконали завдання. Треба сказати, що і пізніше, таємні спеціальні служби Ізраїлю також безжалісно розправлялися з тими, хто здійснював гоніння на євреїв.

(далі буде…)