Щодо прикладів національної ідеї. (Продовження). Частина3.

Українці та італійці мають багато спільного, у тому числі і слів, особливо латинського походження! Це ще один приклад того, що треба більш ретельніше подивитися на приклад об’єднання італійців!

А у нас, як з’ясовується, з італійцями багато спільного!

Думаю, усім відомо, що коли один раз щось співпадає — це випадок, якщо два рази — це закономірність, ну, а якщо три рази — це статистика. А якщо я наведу приклад співпадіння тисячі разів, то що ви тоді будете говорити?

Так от, в українській мові існує декілька тисяч слів, які є латинськими за походженням. (До речі уся міжнародна словникова транскрипція пишеться латиницею). Так от, згідно словнику, слова, що закінчуються на «ція»:(презентація, інформація, дисертація, інновація, провокація, нація, емоція, реалізація, інтонація, медитація, революція і тому подібне, яких налічується приблизно більше тисячі), в італійській мові, ці слова мають ту ж основу (корінь) і мають закінчення «ціоне»: (prezentazione, informazione, provocazione, disertazione, innovazione, intonazione, nazione, emozione, realizazione, meditazione, revoluzione).

В українській мові слова, що закінчуються на «ивний»: (ефективний, конструктивний та інші), в італійській мові закінчуються на «іво»: (effettivo, konstruttivo), і таких слів у італійській і українській мовах декілька сотнів. (Слід відзначити, що в італійській фонетиці відсутній звук «кт», він звучить як «тт»).

Якщо, українські слова закінчуються на «альний»: (індивідуальний, нормальний, ідеальний, професіональний та інші), в італійській мові вони мають закінчення «алє»: (individuale, normale, ideale, proffesionale), і таких слів теж не одна сотня.

В українській мові слова, що закінчуються на «ічний»: (технічний, логічний, механічний, економічний та інші), в італійській мові закінчуються на «іко»: (tecnico, mecanico, economico, polinico, logico), і таких слів теж не одна сотня. (Треба сказати, що українське «г» по італійські звучить як «джі», якщо після нього йдуть букви «і» та «е»).

Таким чином, наш читач познайомився приблизно з 1500 словами італійської мови. (З часом, для бажаючих, я проведу 10 уроків по 45 хвилин, на протязі яких ви, наш читач і глядач, зможете розмовляти італійською мовою. Можливо, не так повільно, як італійці, але ж з задоволенням! Вас будуть розуміти і ви зможете зрозуміти, що від вас хоче італієць).

І так, продовжимо. Ці слова не українського і не італійського походження, але вони настільки збагатили нашу мову із-за дуже частого вживання, що дійсно стали українськими! Але вони теж, від частого вживання в італійській мові, стали італійськими!

В загалі, якщо це буде нашим глядачам і читачам цікаво, я можу навести приклад ще 3 іноземних мов романської групи (французької, іспанської, португальської), де вищевказані слова теж активно використовуються, і вони відрізняються від українських лише закінченням слів.

У нас та італійців багато однакових слів, як за вислівами, так і за відзначенням.

На приклад, наше улюблене слово «Сало». Я зустрів це слово у назві італійського міста Сало (де закінчив своє життя Беннітто Муссоліні), а також глядацький зал — la sala, спортивна зала (sala sportive), і «соус» до речі по італійські буде — la salsa (наше «сальце» !).

Інший приклад, багато однакових слів: фонтан — la fontana, статуя — la statua, плед — il plaid, турист — il turista, сувенір — i souvenir, національний парк — il parco nazionale, фортеця — la fortezza, мікрофон — il microfono, солістка — la solista, балерина — la ballerina, театр — il teatro, музей — il museo, вітрина — la vetrina, двигун — il motore, автомобіль — l’automobile, автобус — l’autobus, монета — la moneta, банкнота — la banconota (але гроші — il dinaro), фінанси — la finanza і таких слів декілька тисяч.

А скільки цікавих аналогій. На приклад, слово компанія — це група людей, які збираються разом. Так от, в італійській, іспанській і деяких інших мовах «con pane», означає «з хлібом», тобто, це ті люди, що збиралися разом їсти хліб. Або відоме слово «карнавал». За італійською, іспанською та португальською мовами це свято, як у нас масляниця. Тобто, коли починається великий піст і м’ясо в їжу не вживають. Тому «carne» — це м’ясо, а «valle», форма дієслова — «уходити». Тому італійці, іспанці (мексиканці), португальці (бразильці) та інші, і проводять свято, яке присвячено проводам м’яса — «м'ясо прощай!» — карновалле!

Ще декілька цікавих посилань. Ну наприклад, дуже смачним є назва — «Frutti di mare», що у перекладі на український визначається як «морепродукти»! І до речі не тільки у італійців, а і у французів, іспанців і португальців, морепродукти переводяться як «плоди моря», тобто, «фрукти моря»!

Ще цікавим і схожим на нас є те, що італійці також прихильники до продовження і зберігання традицій. Усі ми полюбляємо заходити до кафе — ресторанів з назвами «Італія — піца», де з великим смаком нас пригощають справжньою італійською піцу. А знаєте ви, шановні читачі, що цій класичній піці, яка до речі має назву «Маргарита», в цьому році виповнюється 220 років. А історія її така.

У 1799 році італійська королева Маргарита їхала з візитом у Неаполь, де місцеві кухарі приготували їй піцу, яка була названа на її честь — «Маргарита» і мала три кольори державного прапору: красний — від томатів (pomodoro), білий — від сиру (farmagio) маццарелла, а зелений — від шпінату або петрушки — (puchinello).

(далі буде)