Тема: Валерій Пильгун

Відмовляючись від діалогу поколінь ми втрачаємо кращі здобутки, «анулюємо» відпрацьовані цінності, не відтворюємо і не примножуються накопиченні знання і досвід.

Якщо держане фінансування необхідне, то на що повинні витрачати кошти політичні партії?

Чи можливо вирішити питання земель с/г призначення не змінивши ментальне та суспільне ставлення до нашої землі?

Чи зрозуміли політики, що дискурс який вони здійснювали — також люстрований і намагання його відновити, це перший крок до позачергових виборів?

А чи була у громадян України можливість обирати депутатів, покладаючись не на інтуїцію чи емоції, а виважено і раціонально?

Як ви ставитесь до того, що національна безпека держави повинна починатися з соціальної безпеки кожного громадянина?

Без проведення аудиту ресурсу усього українського народу неможливо розраховувати на якісні зміни.

Якщо критично зануритись в оцінку нашого суспільства то можна побачити людей, які одночасно проживають різні епохи (від традиційної до віртуальної), з несформованими власними цінностями, з відсутністю народовладдя… І тут виникає необхідність їм (співгромадянам) поговорити про спільне і важливе.

Чи переміг Інтернет телевізор? Як будувались «сітки» з підкупу виборців? Чи були спроби заговорити з виборцями смислами?