У 2023 році продовжить падати купівельна спроможність українців — Андрій Павловський

Руйнування підприємств та інфраструктури через рoсійські oбстріли, ускладнений експoрт через блoкаду пoртів, перебoї з електрoпoстачанням — все це негативнo вплинулo на економіку та рівень життя українців. Тож яким був цей рік та які виклики стоять у 2023 році, журналісти i-ua.tv запитали в експерта з соціальних питань Андрія Павловського.

У 2023 році продовжить падати купівельна спроможність українці
У 2023 році продовжить падати купівельна спроможність українці

— Назвіть найголовніші економічні та соціальні підсумки 2022 року

— Закінчуємо надважкий рік для всіх громадян України через російську агресію, через яку виникла економічна криза та соціальні й демографічні негаразди, які набирають негативні тенденції. Зараз Мінсоцполітики очолила нова міністерка Жолдович, яка прийшла в соціальну сферу зі сторони. Вона є адвокаткою. Тому потрібен певний час, щоб вона розібралася, чим вона керує. Наскільки розумію, то підтримку їй надає нардепка від Слуги народу Галина Третьякова.

Зараз наповнення державної скарбниці вдвічі менше, ніж було за відповідний період у минулому році. Надходження коштів в соціальні фонди набагато менше. З початку війни у нас майже 5 млн громадян втратили робочі місця. Також 75% українців відзначають, що у них суттєво впали грошові доходи. Майже 7 млн громадян стали ВПО та були вимушені покинути місця постійного проживання. З них 5 млн оформились ВПО та мають право на державну соціальну допомогу. На жаль, на наступний рік ця ситуація буде поглиблюватися. Адже тільки на кінець цього року інфляція складе 30%. На наступний рік у держбюджеті інфляція буде 28% при курсі гривні 43,5 за долар. А за даними НБУ на кінець 2023 року курс долару буде 45 грн. Тобто гривня у порівнянні з початком війни знеціниться майже вдвічі. Крім того, всі соціальні стандарти фактично є замороженими на рівні 2022 року. Це стосується мінімальної пенсії та зарплати, які у 2023 році не будуть зростати. Тобто традиційних підвищень соцстандартів у 2023 році не передбачається.

— Чи не доб’є економіку блекаут та як буде виживати бізнес без світла?

— Це, в першу чергу, буде відзначатися на вітчизняному виробництві та промисловості. Адже в таких умовах підприємствам неможливо працювати. Також це стосується банківської системи. Це буде тільки погіршувати економічну ситуацію в Україні. Тому уряду будь — що треба втримати ситуацію. Зокрема, щоб була мінімальна подача енергетики населенню. Тому уряду треба звернути увагу на захист трансформаторних підстанцій та на завезення нових трансформаторних підстанцій, а також на ремонт електромереж. На все це треба виділяти кошти та людей, але це завдання для уряду номер один. Ще одне завдання — відновлення робочих місць для людей, які ці робочі місця втратили. Адже, якщо немає зарплати, то немає і відрахування на соціальні потреби. В першу чергу на пенсії. Тому Україна може сподіватися лише на зовнішню фінансову допомогу. Однак в такі важкі часи уряд проводить експерименти. Зокрема зараз відбувається руйнація системи соціального страхування, яка була побудована за європейським зразком. Тобто з наступного року на пенсійний фонд навішують непритаманні функції, які заперечують чинному законодавству.

— Українці виживають завдяки західній підтримці. Якщо Захід побачить, що влада своїми діями шкодити євроінтеграційним процесам. Чи не буде стояти питання про скорочення допомоги та чи витримає тоді Україна?

— Повз нашу пресу пройшла важлива новина. Українські профспілки були прийняті у європейську родину. Тобто до європейської конфедерації профспілок. Тобто ми ще рухаємося до ЄС, а наші профспілки вже там, у європейській родині. Проте в цей же час Верховна Рада приймає закони, які звужують трудове законодавство, а також обмежують соціальні та трудові права працівників. Знищують профспілки, намагаються забрати та рейдернути профспілкове майно. Це при тому, що в цих санаторіях, які були збережені профспілками, зараз знаходяться більше 90% ВПО та проходять реабілітацію наші воїни. Тому після цієї реформи переселенців та поранених військових будуть просто викидати на вулицю. Тож виникає запитання, що ж це за такі реформи, яких не розуміють наші міжнародні партнери. Їм не зрозуміло, чому під час війни влада робить все, щоб знищити профспілкове майно та профспілковий рух. Влада навіть пішла далі — порушуючи права мобілізованих. Адже за ними тепер, згідно нових змін у Трудовому кодексі, які туди внесла нардепка від Слуги народу Галина Третьякова, за мобілізованими не зберігається зарплата. Вона робить все, щоб обмежити трудові та соціальні права. Таке ж шкідництво робить Данило Гетманцев, яке направлено на знищення малого та середнього бізнесу під час війни. Зверніть увагу, що якимось дивним чином ліквідація фонду соціального страхування співпала з аналогічними діями в росії. Ця так звана реформа скалькована з країни -агресора. В рф-її також з 1 січня фонд соцстраху зливають з пенсійним. Питання до Третьякової, яким чином вона синхронізувала цю реформу з країною- агресором.

— Які виклики стоять перед українцями та владою у 2023 році та чи покращиться економічна ситуація в країні?

— Влада відверто каже, що будуть виплачувати пенсії та іншу соціальну допомогу, завдяки зовнішній фінансовій допомозі від США, Канади та ЄС. Тобто у голови Кабміну Дениса Шмигаля сподівання, що зовнішні партнери не кинуть та продовжать підтримувати Україну. Проте уряд має зрозуміти, що найголовніше — це відновлення робочих місць в Україні, які були втрачені через війну. Адже треба, в першу чергу, сподіватися на себе, а не на зовнішню допомогу. Очікувати покращення економічної ситуації не варто. При тому, що ціни продовжують зростати, а гривня здешевіла вдвічі. Відповідно купівельна спроможність впаде удвічі та погіршиться рівень життя. Тож українців з такою соціальною політикою нічого, крім погіршення, не чекає.

— Чи покращиться ситуація на ринку праці?

— Уряд повинен впроваджувати певні кроки, щоб ситуація на ринку праці покращилася. Тобто уряд має заохочувати підприємців та зовнішніх інвесторів, щоб вони відновлювали виробництво в Україні та робочі місця. Для цього треба вносити відповідні зміни у законодавство та не звужувати права працівників.