Історичні портрети

Сенс історії — насамперед дати якнайточніше уявлення кожному конкретному соціуму про себе та оточуючий світ.

Будь які цивілізаційні зіткнення, а саме такою є російсько-українська війна, відбуваються на різних рівнях.

Коли московитські очільники встановлюють дипломатичні відностини з терористичною організацією «талібан», то це абсолютно логічний крок в руслі державної політики московської орди.

Хоча наші далекі пращури не знали терміну «геополітика», проте геополітичні тенденції визначали дуже точно, а відтак і вибирали відповідних союзників та виокреслювали коло ворогів.

100 років тому в Україну повернувся Михайло Грушевський. Можна давати різні оцінки його діям як очільника УНР, критикувати ті чи інші рішення в сфері real politic, але беззаперечним є те, що саме Грушевський зламав погодінсько-імперський концепт про три «братні народи» і заклав основу україноцентричної історіографії.

У програмі проаналізуємо суспільно політичні процеси на теренах України XVI ст., які сприяли виникненню в 1578-му році української держави Військо Запорозьке.

Три згадані віки в історії нашої держави мали велике значення у формуванні української нації.

У цій програмі ми розглянемо деякі міфи про Хмельницького, спрямоваті на те, щоб виставити великого гетьмана ледь не втіленням «руського міра» в Україні.

Українська держава, відновлена Богданом Хмельницьким, називалася Військо Запорозьке.

Ми вже звикли до того, що наші історичні постаті майже завжди викликають суперечки, які розколюють суспільство.

Увесь драматизм української історії XVII сторіччя з усіма піднесеннями і занепадами нашої держави був нерозривно зв’язаний з жінками.

Московити не здатні на творення навіть власних міфів. А от вкрасти чуже і вмонтувати його в свою (також зібрану з накраденого) ідеологічну дрктрину — завжді готові.