Хто стоїть за знищенням СТРГ і як це вдарить по державній продовольчій програмі України

В Україні хочуть знищити спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ). Керівники рибних господарств та фахівці б’ють на сполох. Адже з однієї сторони держава вирішила вигадати гарний бізнес та схему, як по другому колу провести зміну користувачів водних біоресурсів водосховищ комплексного призначення, не надаючи їм жодних гарантій для подальшої роботи. А з іншого боку, прикриваючись європейськими нормами, намагається внести зміни в законодавство, не дивлячись на те, що вони приведуть до знищення

Як законопроєкт 8119  вдарять по СТРГ
Як законопроєкт 8119  вдарять по СТРГ

певної частини рибної галузі в Україні, яка є частиною державної продовольчої програми. Що ж насправді відбувається та як врятувати ситуацію, розбиралися журналісти.

Прокуратура проти СТРГ

Прокуратура висуває ряд звинувачень суб'єктам рибогосподарської діяльності, які здійснюють промислове рибальство в режимі СТРГ.

Ми проаналізували звернення розміщені на сайті прокуратури Київської області, а саме :

На офіційній сторінці Київської обласної прокуратури у «Фейсбук» від 5 лютого 2024 року вказується «…Броварська окружна прокуратура звернулася до суду з позовною заявою про повернення державі Гречаногребельського водосховища та земельної ділянки під ним площею 511 га вартістю понад 18 млрд грн. Прокурори встановили, що товариство з обмеженою відповідальністю на підставі режиму рибогосподарської експлуатації використовує водний об’єкт для вирощування та вилову риби. Згідно із законодавством, це не є дозвільним документом для використання водного об’єкта та земель під ним…».

Також на офіційній сторінці Прокуратури Київської області розміщена наступна інформація: «Білоцерківська окружна прокуратура скерувала до суду позовну заяву до товариства з вимогою припинити незаконне використання частини Білоцерківського нижнього водосховища, розташованого на річці Рось. Частину об’єкта площею водного дзеркала 71 га товариство використовує для потреб рибогосподарської експлуатації без належних на те правових підстав та дозвільних документів. Білоцерківське нижнє водосховище має комплексне призначення, що відповідно до законодавства, забороняє його експлуатацію для цілей риборозведення.

https://kobl.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=351567.

Крім того, на офіційній сторінці Київської обласної прокуратури, у «Фейсбук» розміщена інформація; «Білоцерківська окружна прокуратура в судовому порядку вимагає від товариства припинити незаконне використання Косівського водосховища для рибогосподарської експлуатації та повернути його державі… Встановлено, що товариство, яке спеціалізується на риборозведенні, понад 6 років протиправно користувалося водосховищем у Білоцерківському районі. Товариство займалося господарською діяльністю на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації. Згідно із законодавством, це не є дозвільним документом для використання водного об’єкта та земель під ним. Таким чином, використовуючи природні ресурси, суб’єкт господарювання не сплачує кошти за їх оренду, що призводить до недоотримання надходжень до відповідних бюджетів…»

Тож, щоб детальніше розібратися в ситуації до Київської обласної прокуратури було направлено журналістський запит. Зокрема, щодо надання інформації, яких же саме документів не вистачає у зазначених суб'єктів.

Однак обласна прокуратура перенаправила запит до Броварської окружної прокуратури та Білоцерківської окружної прокуратури Київської області.

«Яке ж було здивування, коли була отримана відповідь Броварської окружної прокуратури, відповідно до якої вказується — „органи прокуратури не надають безкоштовних консультацій“. Якась дивна ситуація, коли направляєш журналістський запит, а щоб не відповідати на нього по суті, Броварська окружна прокуратура просто його ігнорує, а Білоцерківська окружна прокуратура взагалі не надала ніякої відповіді», — каже керівник рибного підприємства Сергій Горбаченко.

Новим законопроєктом 8119 вдарять по СТРГ

Новим законопроєктом 8119 органи влади вирішили вдарити по СТРГсуб’ктам рибогосподарської діяльності, що їх по суті звинуватили у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 205 КК України?

Допомогти розібратися в ситуації нам погодилися наші співрозмовники, які вбачають в діях органів прокуратури цілеспрямовану зачистку водосховищ, комплексного призначення від користувачів СТРГ, з подальшою метою «продати» плоди праці та інвестицій, що тривалий час вкладали СТРГшники у рибну галузь, виконуючи державну програму відтворення ВБР, шляхом компенсаторного зариблення неаборигенних видів риб:

«Питання йде про аукціони режимів СТРГ. На це націлений закон про „залучення інвестицій“ у розвиток галузі рибного господарства. Там є декілька розділів. Один з них це питання аквакультури, інший про особливості залучення інвестицій у спеціальних товарних рибних господарствах (СТРГ). Зрозуміло, що держава хоче отримати додаткові кошти, бо це цікавий вид діяльності. А інвестиції передбачають послаблення, полегшення та створення привабливого інвестиційного клімату коштом податкових та інших пільг. Тут же ми маємо словосполучення інвестиції та аукціон, що само по собі взагалі недоречно. Адже інвестиції та аукціони є несумісним поняттям», — каже заступник Голови Громадської ради при Державному агентстві з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України Сергій Черемісін.

Він зазначив, що існує велика проблема. Адже є люди, що отримали режим СТРГ вже після змін в законодавство, а є і такі, що вже давно працюють та будуть працювати.

«Однак керівники СТРГ не знають, як їм далі працювати. Через те, що мета законоопроєкту 8119 полягає в тому, що Режимів СТРГ вже не буде. Буде договір між Державним агентством рибного господарства (ДАРГ) та користувачем, який став переможцем на аукціоні. Також в договорі будуть прописані обов’язки користувача. Зокрема, відтворення, вселення і таке інше. Навіть є лист від Офісу Генпрокурора до Державного рибного господарства про певну неузгодженість у законодавстві. Адже користувач водних біоресурсів з погляду прокуратури не стає автоматично користувачем рибогосподарського водного об'єкта. Хоча в законі про Тваринний світ сказано, що користувачам повинно надаватися або мисливські угіддя або рибогосподарські водні об'єкти. На жаль, законопроєкт 8119 не врегульовує користування рибогосподарськими водними об'єктами, як це прописано в ст. 13 Закону «Про тваринний світ», — зазначає Сергій Черемісін.

Своєю чергою за словами юристів, жодним нормативно правовим актом не визначено порядок надання у користування рибогосподарського водного об'єкта для діяльності СТРГ.

«Порядок надання, погодження та скасування СТРГ затверджено інструкцією № 4 від 2008 року. Вона визначає широкий перелік документів. Однак щодо земельної ділянки, то там нічого не сказано. Так само нічого не сказано ні в Земельному, ні у Водному кодексі. Там лише зазначено, що водойми комплексного призначення заборонено брати в оренду. Виходить, що режими СТРГ продовжують надавати та погоджувати на будь-які водойми, в тому числі і комплексні. Є діючи закони і норми, однак користуватися водоймами користувачі режиму СТРГ не можуть. Бо потім приходить прокуратура та каже, що водосховища використовуються незаконно. Адже не має права ні оренди, ні користування «, зазначає юристка Ольга Корнієнко.

За її словами, у законопроєкті 8119 немає жодного слова про оформлення правокористування водоймою або земельною ділянкою. Про статус такої водойми також нічого не сказано.

«Тому прогалини залишаються. Зокрема, що буде з земельною ділянкою та водоймою», — зазначає юристка.

Обурення набирає обертів

На думку експертів, якщо ситуація не зміниться, то великі проблеми очікують на керівників чинних СТРГ.

«Тобто людина 5 років тому отримала землю без аукціону, тепер проходить аукціон. Людина сплачує кошти, перемагає, отримає договір, але до неї приходять з органів прокуратури. Зокрема, через те, що ця людина нібито незаконно використовує водний об'єкт. Тому новий закон не розв'язує головне питання з роботою СТРГ», — каже Сергій Черемісін.

Своєю чергою, юристи підкреслюють наявності такої проблеми.

«Суб'єкт господарювання звертається до державного підприємства, спеціальної установи, яка має право розроблювати режими рибогосподарської експлуатації. Тобто, квоти, зариблення і так далі. Це не безплатно. Є певна тарифікація таких послуг. Також треба заплатити за офіційні дозволи. Однак навіть після цього людина все одно не може здійснювати діяльність. У разі дії нового закону лише повторно заплатить гроші, але все одно не отримає земельну ділянку у користування. Це викликає обурення у всіх користувачів режиму СТРГ. Хоча це дуже вигідно державі і дуже прикро, бо немає жодного нормативного регулювання. Ніхто не дає гарантію, що після прийняття чергового законопроекту не прийде прокуратура та не скаже звільняйте водойму, бо ваш договір на користування водоймою не є правовстановлюючим документом. А людина просто заплатить вдруге, але не отримає не гарантій не захищеності, що зможе працювати», — підкреслює юристка.

Виявляється, що прокуратура тисне на СТРГ по всій Україні. Адже по всіх країні сотні таких рибогосподарств.

«У Львові, Харкові, Одесі, Києві. Тобто користувачі СТРГ отримали всі дозволи і таке інше, які були передбачені чинним законодаством, та почали відтворювати ВБР у водоймах, з метою подальшого промислового вилову, а сьогодні прокуратура направила заяви до Господарських судів з вимогою звільнити водосховища, бо в них немає правовстановлюючих документів на рибогосподарський об'єкт. Тобто прокуратура, за вказівкою, вимагає звільнити всі водойми від традиційних користувачів — СТРГ. У кожного своя думка для чого це робиться. Однак ці водойми буде набагато краще та легше брати у власність якомусь потенційному користувачу, коли не буде СТРГ. Але це не державницька позиція — це позиція рейдерів у державних кабінетах, які хочуть продати плоди праці та інвестицій третім особам, і таким чином перерозподілити багатомільярдні активи ВБР, які були вселенні у рибогосподарські водойми за кошти користувачів СТРГ. Особливо зараз, під час воєнного стану «такі дії можна назвати мародерством та саботажем, які приносять користь лише окупантам, так як підриває економіку держави, а вже ж ніяк не «реформи». Все повинно працювати на перемогу. В тому числі й рибна галузь. Однак ситуація руйнується. Промислу немає. У нас сьогодні 90% імпортованої риби в країні. А через те, зараз відбувається з СТРГ завтра призведе то 100% імпорту риби. А це загроза продовольчій безпеці країни, — підкреслює С. Черемісін.

На його думку, за цим стоїть команда Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Цей орган виконавчої влади реалізує політику Мінагро в галузі рибного господарства.

«Тобто якщо така політика продовжиться, то Україна буде взагалі без власної риби. Крім того, риба значно подорожчає. При тому, що у нас дуже багато своїх рибних угідь, якими можна завалити не тільки Європу, а і Африку. Однак нам пропонують, щоб власник водойми 20 га мав її обладнати приймальним пунктом, холодильними камерами, причалами, як в Європі. Однак в Європі зовсім інша ситуація. А сліпе необдумане перенесення вимог ЄС до вітчизняного ринку створює великі проблеми. І такі закони вже приймаються», — резюмує С. Черемісін.

Який вихід?

За словами юристів, законопроєкт 8119 мало того, що не розв'язує проблему з СТРГ, так ще й суперечить всім нормам законодавства. Адже користувачами водойм доведеться ще раз заплатити кошти, проти працювати вони не зможуть, і при цьому даний законопроект не захищає ті інвестиції, які зробили вже користувачі СТРГ, в частині проведення зариблення за власні кошти у водних об’єктах де зійснюється промислове рибальство відповідно до Режимів СТРГ.

«Нам обіцяли відкликання цього законопроєкту. На сьогодні це не було зроблено. Тому вихід лише один. Застарілу інструкцію 2008 року за наказом Мінагро, щодо діяльності СТРГ треба вдосконалити. Фахівці розробили до неї проект змін, в тому числі і щодо визначення порядку користування водним об’єктом загальнодержавного значення.», — каже юристка.

Експерти наголошують, що цей порядок змін корелюється зі статтею 13 закону про Тваринний світ. Зокрема, Держрибагентство за заявою користувача звертається до спеціально уповноважених органів та подає документи про користування водоймою.

«Все це було подано на розгляд ще у січні. Однак відповіді досі немає. Лише ігнорування. Тому ще раз наголошую — єдиний вихід це внесення змін до інструкції. Також повинні бути зміни і до деяких інших правових актів. Це абсурд, бо з 2008 року до цієї інструкції не було жодних змін. Вона просто морально застаріла. А це свідчить, що галузь СТРГ законотворцям нецікава і ніхто нею не займається.», — резюмує Ольга Корнієнко.

Своєю чергою, керівник рибного підприємства Сергій Горбаченко не погоджується з думками О. Корнієнко. Адже такі пропозиції не вирішать ситуацію.

«Не можу погодитись з такою позицією щодо «користування водним об'єктом». Є державний орган який регулює промислове рибальство у водоймах загальнодержавного значення — водосховища комплексного призначення, які заборонено здавати в оренду відповідно до ст. 51 ВК України і це Державна агенція розвитку меліорації, рибного господарство та продовольчих програм (ДАРГ). На даний час постійними користувачами водних об’єктів загальнодержавного значення є по суті ДАРГ, який видає дозволи на Спецкористування ВБР та здійснює комплекс заходів для виконання державної продовольчої програми та Держводгосп, котрий видає Дозволи на спецводокористування та контролює стратегічні запаси прісної води, але законодавством не врегульовано ці дії вищезазначених державних органів, котрі здійснюють регулятивну політику в цих сферах.

СТРГешники це промисловики, але не «квотники», які виграють тендери, а потім намагаються ловити все що можуть спіймати, а «промисловики, що проводять компенсаторне зариблення водойми» за власний кошт, таким чином інвестують у рибну галузь, так як вищезазначена програма направлена раціональне використання водного об'єкту. Іншими словами у водний об'єкт можна підселити додатково молодь неаборигенних видів водних біоресурсів, і таким чином збільшити рибопродуктивність водойми для промислового лову і як наслідок задовільнити потреби населення України у сталій рибні продукції «, — каже С. Горбаченко.

На його думку, дана програма розрахована на 10 років, то звісно суб'єкт господарської діяльності, який інвестував у відтворення біоресурсів буде вести діяльність без заподіювання шкоду об'єктам тваринного світу.

«А зараз ми отримали ситуацію, коли місцева районна прокуратура, прикриваючи свої незаконні дії, шляхом перевищення владних повноважень втручається в державні інтереси щодо відтворення ВБР та задоволення продовольчої програми, бо ця рибна продукція направлена саме для українців на внутрішній ринок.

Об'єктом посягання в такому випадку є саме ті інвестиції на які погодились користувачі СТРГ у формі додаткового компенсаторного зариблення водного об'єкту та охорони, щоб не наносити шкоди аборигенним видам. Таким чином ми бачимо просто велике бажання «продати квитки» виловлювати результати праці користувачів СТРГ. Вже нікому не секрет, що різного роду грантоїди позанурювались у різні державні органи, і щоб показати свою вагомість та відпрацювати гранти вигадують новели, які на вуха не налазять. Зараз ми бачимо, що органи прокуратури місцевого значення зачищають водні, об'єкти від СТРГшників, а в ДАРГу вже готовий новий законопроєкт, і як раз під лист заступника генпрокурора… такий собі як «пас для вас». сам факт втручання місцевих прокурорів в державну регуляторну політику вже є сумнівним з погляду на наявні роз'яснення конституційного суду.

Такі дії органів прокуратури в кінцевому результаті шкодять не тільки державній продовольчій програмі, але й не залишає іншого виходу як звертатись користувачам СТРГ до Європейського суду, бо держава одноособово змінює «правила бізнесу» і захищає права громадян, що вкладають кошти ти свою працю в економіку держави", — резюмує С. Горбаченко.

Для розв'язання проблеми, на його думку, грантоїди повинні не вигадувати та нав'язувати умови діяльності. А саме ті користувачі СТРГ, які інвестують у відтворення водних біоресурсів свої кошти і працю, повинні брати участь у створенні нової регуляторної політики, з урахуванням як своїх інтересів, так і інтересів держави як в цілому, так і окремої територіальної громади. І доречі сам Режим СТРГ надає можливість також залучити до відтворення ВБР місцевих рибалок, поєднавши в собі як промислове рибальство, за рахунок якого буде здійснюватись охорона водного об’єкту від браконьєрства, так і створити умови, коли місцеві рибалки долучені до відтворення ВБР, в повному обсязі також можуть займатись любительскою риболовлею, не боячись штрафів за перелов, погодивши із користувачем обсяги спільного зариблення, коли суб’єкт рибогосподарської діяльності здійснює обовязкове зариблення неаборигенними видами риб, для виконання державної продовольчої программи та меліоративних потреб водойми, а вже місцеві рибалки, самоорганізувавшись у спільноту, у формі членських внесків або інші формі, проводять «додаткове зариблення аборигенними видами риб» відповідно до розробленої науковцями програми доцільності використання даного водного об’єкту в режимі СТРГ.

Водночас за словами юристів, наразі, непоодинокими є випадки, коли органи прокуратури, нібито в інтересах держави, звертаються до суду з позовами щодо усунення перешкод у користуванні земельними ділянками під водними об’єктами комплексного призначення.

«Відповідачами у справах є суб’єкти господарювання, які відповідно до отриманих та чинних на сьогодні дозволів є користувачами водних біоресурсів, що уклали відповідні договори з метою проведення погодженого режимом комплексу заходів для підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об'єкта через штучне відтворення живих водних ресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання цінних туводних (аборигенних) видів риб.

Така діяльність здійснюється підприємствами у формі СТРГ (спеціальне товарне рибне господарство), тобто основною метою цих підприємств є не отримання прибутку, а підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об'єкта шляхом штучного відтворення живих ресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання цінних туводних видів водних живих ресурсів. Модель СТРГ передбачає здійснення спеціального використання водних біоресурсів без використання водного об’єкта та земельної ділянки під ним.

В обґрунтування своїх вимог представники прокуратури посилаються, зокрема, на те, що на сьогодні функціонування підприємств в режимі СТРГ в рибній галузі не відповідає економічним інтересам держави, оскільки фактично підміняє собою договір оренди у зв’язку з чим державі завдаються збитки у вигляді несплаченої орендної плати за землю.

Це при тому, що згідно ст. 51 Водного кодексу України, водосховище комплексного призначення взагалі не може бути об'єктом оренди", — каже адвокат Оксана Трегуб.

Важливо відмітити, що позови подаються прокурорами в інтересах держави проте в особі конкретних органів місцевого самоврядування, до повноважень яких не належить розпорядження об’єктами загальнодержавного значення, у тому числі водосховищами, розташованими на території більш як однієї області країни. Адже, як слушно зазначив у своїй постанові Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі № 904/192/22, неможливо відновити права та інтереси держави в особі відповідного органу, стягуючи при цьому кошти на користь юридичної особи, яка є самостійним суб`єктом господарювання та не уособлює державу. На якій законній підставі потім органи місцевого самоврядування будуть передавати в оренду майно, що має статус загальнодержавного, чи зможуть взагалі ним ефективно управляти, чи мають вони фахівців з відповідною освітою, які зможуть замінити СТРГ для збереження та раціонального використання цінних видів водних живих ресурсів і чи передбачені державним бюджетом такі зміни, (адже підприємства СТРГ взяті на себе зобов’язання виконували власним коштом), питання риторичне.

«Водночас, ініціювання судових спорів, що надалі матимуть наслідком стягнення з держави компенсації у вигляді збитків, завданих підприємствам, що отримали відповідні дозволи, вклали власні кошти у зариблення та мали намір здійснювати свою підприємницьку діяльність в межах погоджених державою строків, навряд чи відповідає економічним інтересам держави», — резюмує адвокат.