Узурпація влади: Навіщо в Раді хочуть змінити закон про призначення міністра оборони і хто за цим стоїть

Народні депутати від фракції «Слуга народу» планують змінити законодавство, що дозволить призначати на посаду міністра оборони військового під час дії воєнного стану. До чого це може призвести та хто очолить міністерство, розбиралися журналісти i-ua.tv.

Кирило Буданов та Олексій Резніков
Кирило Буданов та Олексій Резніков

Зміни під Буданова

«Це показує, що історія з Резніковим не завершилася. Обрали нову кандидатуру міністра, але коли хотіли голосувати, стало відомо, що є законодавчі рестрикції. Зокрема неможливість призначати військову людину на цивільну посаду — міністр оборони. Мова йде про голову управління розвідки Кирила Буданова. Це сигнал про зміни в оборонному відомстві. Наскільки це вірно зараз робити — маю величезні сумніви. Адже розмежування посад керівника Міноборони з військовими відбулося в руслі нашої євроатлантичної інтеграції. Це стандарт НАТО — посада міністра оборони має бути цивільною. Це аналог стримування противаг тільки в оборонному відомстві, де над військовими має бути контроль цивільних», — каже політолог Ігор Чаленко.

Також на думку експертів, є ще непопулярна версія, яку поширюють ЗМІ та телеграм-канали, хто може очолити Міноборони.

«Зливні бочки писали, що на чолі Міноборони може стати Залужний, а на його місце поставлять Сирського. Це стара конспірологія, не думаю, що вона актуальна. Тому зміни в законодавстві готуються під Буданова», — каже І. Чаленко.

Військовий на чолі Міноборони — порушення закону та узурпація влади

В свою чергу юристи та адвокати, кажуть, що зміни про призначення міністра оборони — порушують закон та ведуть до узурпації влади. Зокрема так вважає адвокат Ростислав Кравець.

«Це не єдиний законопроєкт, який внесли, щоб змінити законодавство під одну особу. Раніше у нас вже був законопроєкт про призначення на посаду Генпрокурора без юридичної освіти. Зараз окрім питання призначення військового, наприклад, Буданова чи когось іншого, суперечить висловлюванням щодо європейських цінностей, інтеграційних цінностей чи вимог МВФ. Проте активісти позакривали рота та про це не згадують. У нас є аналогічна ситуація з членкинею Вищої Ради правосуддя (ВРП), яка наразі проходить службу в ЗСУ та не має можливості звільнитися. Адже ця можливість не передбачена законодавством. Тому тут питання не тільки в міністрі оборони. Все це свідчить виключно про єдине — держава не збирається виконувати закон. Врешті решт держава стає заручником прийняття законів під одну людину. Це дуже шкідливо для держави та демократичних інституцій. Це веде виключно до узурпації влади та тоталітаризму», — каже Р. Кравець.

За його словами, закони потрібно виконувати, а не прикриваючись воєнним станом вносити зміни в існуючі закони. Адже це показує, що закон можна не виконувати, посилаючись на певні обставини.

«Зміни в законодавстві під одну людину — дуже небезпечні для України», — зазначає адвокат.

На думку політолога Ігоря Чаленка, варто чекати супротива від різних політичних сил, щодо призначення Буданова на посаду міністра оборони.

«В парламенті відсутня достатня комунікація з цього питання. Хоча в Раді вже приймали закон під Юрія Луценка, який без юридичної освіти став Генпрокурором. Тому і під Буданова можуть прийняти відповідні зміни», — каже експерт.

Хто стоїть за призначенням Буданова та чому мовчить Зеленський

На думку багатьох експертів голова ГУР Кирило Буданов — це людина голови ОП Андрія Єрмака. Проте за словами політолога І. Чаленка, ми досі не чуємо позиції президента В. Зеленського з цього приводу. Адже саме за його квотою мають відбуватися ці зміни.

«Ми не бачили від Зеленського критики роботи Резнікова чи підтримки зміни законодавства на Буданова. Тому очевидно, що весь цей скандал має на меті перерозподіл контролю, в тому числі і над закупівлями в Міністерстві оборони, які сягають понад 900 млрд грн. Різні групи впливу сперечаються, хто ж буде цей процес контролювати», — каже І. Чаленко.

Він підкреслив, що головне, щоб під час війни всі ці кадрові зміні не відбивалися негативно на спроможності українського війська до активної оборони.

«Якщо протягом двох тижнів змін в Міноборони не відбудеться, то питання призначення нового міністра буде відкладено», — резюмує І. Чаленко.