Вільна територія

Незабаром 28 років Незалежності України і рокам потрібно давати визначення . 28 років – це 5 президентів, 8 парламентів і 16 урядів.

А ще з убитим середнім класом, який на сьогодні складає 15% -17% та субсидіями для 60% населення.

6-й рік війна .

28 років – це той час, коли можна було довести світові і собі, що ми спроможні творити свою успішну державу.

Зрозуміли ми з вами що ж таке – українська національна ідея?

Це дуже зручно - бути за все хороше проти всього поганого, зручно бути проти війни, бідності , зради, корупції, олігархату- який в наших умовах в собі несе «роській мір».

Війна - це завжди сукупність трагедій і нікому не прийде в голову радіти смертям.

Лаяти реальність - це найпростіше що можна вигадати, а як з цими хворобами боротися , є реальний рецепт ?

Будова країни - це не проголошення написаних промов і не записування телероликів. Це важка праця, день і ніч. Стратегія і тактика .

Яке майбутнє нас чекає ? Моя відповідь – кого як…. Є різне майбутнє для різних груп населення з різними амбіціями. Хтось буде покидати країну. Хтось пристосується до бюджетних коштів, хтось буде тяжко працювати …. А хтось буде займатися розбудовою країни на громадських засадах, бо болить доля країни…..

Ми «адин народ» , і «руський язик тут не при чем» - чи так це ? Ми ж знаємо , що росеяни нашу історію і духовну матрицю вкрали і на себе почепили . А також розуміємо, що анексована історія = анексована територія. А мовне питання – більше ніж надумана історія.

Сьогоднішні події показують, що Росії не потрібні ні Донецьк, ні Луганськ. Їй потрібна Україна – слабка, недорозвинута, бідна.

Але українці сильна нація, вони повинні пам’ятати свою історію, робити висновки. І ми переможемо. Самим українцям треба розуміти - ми є велика цінність. Наша ціль – Україна заможна , життєздатна, незалежна. Ми або змінюємось або розчиняємось в часі і в історії.