Аркадій Корнацький: «В Україні має бути Сільська політика»

У програмі «Персона грата» на i-ua.tv Іван Пєтухов спілкувався з народним депутатом України 8 скликання, головою ВО «Порятунок села» Аркадієм Корнацьким. Вони говорили про життєвий шлях політика, розвиток сільського господарства та «реформу МВС». Аркадій Корнацький погодився відповісти на додаткові питання i-ua.tv Він розповів як врятувати село, хто такі «няні Зеленського» і чому Арсен Аваков і досі керує МВС.

— Як зробити так, щоб село стало перспективним і з нього не виїздили люди. Думаю, ви знаєте, як це зробити.

— Чесно кажучи, дійсно знаю. Я багато над цим думав і працював. В Україні в роки Незалежності існує державна аграрна політика, її як правило ототожнюють з усією сільською сферою, але вона цілком і повністю зосереджена тільки на агробізнесі. Сільські проблеми там збоку. Їх якось намагаються закривати так званою соціальною орієнтованістю агробізнесу, але то все подачки. Я впевнений, вихід один. В Україні має бути впроваджена Сільська політика. Політика з великої букви, окремий і пріоритетний вид державної політики. Вона має бути пріоритетною щодо аграрної політки. Тобто, остання певним чином має бути концептуально орієнтована на інтереси села і селян, гармонізована з Сільською політикою. В чому це має полягати, я скажу пізніше.

Сільська політика має бути багатокомпонентною. Це не тільки фінансово-економічна складова, але і державно-правова. Для того, щоб село жило і процвітало, у ньому має бути сільська рада. Я не кажу про дуже маленькі села, які складаються з кількох, або із пари десятків хат. Такі по суті хутори можуть обійтися без сільради — якщо поруч з ними є більші села.

Сільрада є місцевим органом державної влади, який у часи Незалежності, принижуючи його статус і державотворчу роль, стали йменувати «органом місцевого самоврядування». Тим самим ще на початку 90-х було започатковано те, що зараз можновладці прагнуть завершити — знищення народовладдя, демократії, через ліквідацію понад десяти тисяч місцевих Рад. Перш за все — у селах. Ця так звана реформа «об‘єднання громад» є насправді особливо тяжким антидержавним, антинародним злочином. З огляду на те, як послідовно і наполегливо він вчиняється, не можна не прийти до висновку, що це умисний і добре продуманий план знищення України через знищення українського села.

Село — колиска української нації та державності. Це сільська громада і одиниця адміністративно-територіального устрою, це громадяни, які мають право створювати місцевий орган державної влади. І тільки вони самі, й ніхто інший, можуть прийняти рішення про його ліквідацію. Шляхом місцевого референдуму, і ніяк інакше. Сільрада повинна мати стільки владних повноважень, скільки це потрібно сільській громаді й громадянам. Вона має бути повноправним розпорядником усієї власності громади, а це в тому числі землі та природні ресурси як у селі, так і за його околицями у межах території сільради. Сільрада, нарешті, це сільський бюджет, без якого селу не жити.

Це політична складова Сільської політики.

Її економічна складова має вибудовуватися на балансі загальнодержавних, аграрних і селянських інтересів. В Україні вже близько 90 років домінує крупнотоварне сільгоспвиробництво. Воно ведеться на крупноконтурних землеволодіннях, на полях у багато десятків і навіть сотень гектарів. Це величезне надбання, яке дісталося українцям у спадщину від колгоспно-радгоспного ладу. Воно дає великі переваги перед дрібнотоварним агровиробництвом, і зруйнувати його було б тяжким злочином.

Це ясно як білий день, але так звані реформатори, тим не менш, багато років поспіль таки намагаються порвати його на дрібні шматочки. Фермерів вони хочуть наробити. Назвати їх просто безголовими язик не повертається — це вороги народу, що працюють на знищення України. Справжній український фермер — це кожен селянин, кожна селянська родина. Йому тільки треба допомогти міцно стати на ноги, що і є завданням Сільської політики.

Українське фермерство має бути чітко відмежоване від агробізнесу. Селянин є природним сільгоспвиробником. Ведення особистого селянського, або присадибного господарства, та навіть і малого фермерства, якщо вже так його «по-ненашому» називати — коли нема найманих працівників — це не бізнес. Це надзвичайно важлива для всього суспільства самозайнятість, яка не повинна «обізнесовуватися» і оподатковуватися. Це робочі місця на особистому подвір’ї.

Я придумав і вже реалізую на практиці пілотний проект під назвою «Модуль-Хлів для селянського двору». Невеличка за розмірами споруда — 6,40 на 12,60 метра, для неї знайдеться місце у кожному сільському дворі. Вона є енергоефективною, правильно зпроектованою і дозволяє сільській родині одночасно утримувати 45 голів свиней, або 6 корів, або три-чотири десятки дрібної рогатої худоби, чи велику кількість поголів’я домашньої птиці.

Це тільки один елемент економічної концепції Сільської політики, є багато інших, зокрема «Модуль-Цех» та селянський споживчий кооператив.

— У розмові з Іваном Пєтуховим ви сказали: «Який президент, така і вертикаль влади». Де нам взяти чесного та високоморального голову держави?

— Я думаю, що в Україні дуже багато людей, які б могли стати такими президентами. Вони б привели її до відродження і повернули б до числа найбільш потужних світових держав. Особисто я збирався стати таким президентом і в 2019 році балотувався на цю найвищу посаду в країні. Та за відсутності медіа ресурсів і знищення «УкрПоштою», за вказівкою влади, моєї агітаційної продукції, мені не вдалося набрати серйозної кількості голосів.

Безумовно, в Україні багато чесних і порядних людей. Проте ніхто з них не має можливості заявити у повний голос про свої погляди, концепції та висловити своє розуміння, як має працювати те, що зазвичай називається державою. Насправді мова йде про органи влади. Бо держава — це народ, а чиновник — його функціонер. Тому, ні в кого з чесних людей, які б могли очолити Україну і вивести її з того жахливого провального шляху, яким вона ведеться, на жаль нема такої можливості.

Я ще раз підкреслюю: щоб ситуацію в Україні поміняти на краще, достатньо однієї чесної та порядної людини. Рух у прірву можна було б зупинити ще за каденції Зеленського. Звісно, за умови, якби він тільки дослухався до таких людей, про яких я говорив. Однак він бере до уваги точку зору або невігласів, або ворогів України.

— Про Володимира Зеленського. Ви сказали, що у нього є няні. Нащо вони йому потрібні?

— Ви ж розумієте, звідки у мене стосовно «нянь Зеленського» взялися іронія та сарказм? На міжнародному форумі у швейцарському Давосі він, я так розумію, хотів епатажувати публіку і проголосив про таку небачену інституцію як інвестиційні няні. Мовляв, до кожного іноземного інвестора, що принесе в Україну 10 і більше мільйонів доларів, представлять інвестиційну няню. Вона допомагатиме йому вирішувати всі проблемні питання в органах державної влади. Звісно, такі ініціативи важко навіть піддати критиці. Треба запроваджувати не нянь. Органи державної влади мають працювати нормально. Тоді ніякі няні не будуть потрібними.

Та якщо сказав слово, прокукурікав на весь світ, треба хоч щось робити. Однак Зеленський демонструє не просто бездіяльність, він сприяє убивству інвестиційного клімату. Під його відповідальність на посаді зберігається один з найгірших міністрів режиму Порошенка — Арсен Аваков. Він, починаючи з 2014 року, створив злочинну організацію під назвою «рефермоване МВС», з «реформованою Нацполіцією» включно. З 2014-го і до сьогодні стан законності в країні постійно і стрімко погіршується. Правоохоронна діяльність як така повністю відсутня. Натомість поліція все більше співпрацює з криміналітетом. Починаючи з 2015 року, дуже поширилося так зване рейдерство. Цей бандитизм, за участі поліції, відбувається по всій країні.

Тому перше, що міг би зробити президент Зеленський для поліпшення інвестиційного клімату — як для іноземців, так і для українців — це прибрати від керівництва важливими державними органами мафіозі Авакова та всю його шайку. З 1 по 8 вересня 2020 року моя родина та працівники нашого сімейного агропідприємства і селяни, які продали або передали нам землю в оренду чітко побачили, що таке інвестиційні няні Зеленського. Це загони поліцейських і спец призначенців, які на замовлення бандитів-рейдерів вийшли на наші поля зупиняти нашу техніку, перешкоджати збиранню врожаю — щоб його зібрали рейдери. «Правоохоронці» намагалися зробити все можливе, аби створити умови для рейдерів. Щоб останні захопили чужий врожай і потім на цій землі незаконно її засіяти.

Що тут можна говорити про нянь? «Інвестиційними нянями» Зеленського наразі є бандити та поліцаї Авакова, і сам Аваков. Але Зеленський всеодно тримає його на посаді — перш за все з корупційних причин.

— Ви жили 30 років у Росії. У росіян така ненависть до українців була завжди, чи все ж таки вплинув телевізор путінського режиму?

— Я в Росії прожив більше 30 років. Пішов служити в армію у 1972-му. Проходив службу в учбовій частині у дуже інтернаціональному середовищі. Там були представники десятків національностей і народностей Радянського Союзу. З 1974-го по 1980 рік я шість років навчався в Москві в Університеті дружби народів імені Патріса Лумумби. З 1980 по 2005 рік жив і працював у Москві та Підмосков’ї, спілкувався з великою кількістю людей, громадянами РФ. Хочу вам сказати, що ніякої ненависті до України та українців за весь час свого життя в Росії я не чув та не бачив. Досі я маю там багато десятків, якщо не сотень товаришів та друзів. Вони не те що неприязні до українців не відчувають, а навпаки, ставляться до нас поважно і шанобливо. Значно гірше росіяни ставляться до своєї влади. Тому не треба плутати народ і тих, хто знаходиться на високих посадах. Це — завжди дві різні речі. Хіба у нас при владі не знаходяться і не знаходилися мерзотники? Злочинці, які пограбували Україну?

— Але ж хвилиночку, по російському телебаченню постійно йде потужна антиукраїнська пропаганда.

— А як же може бути інакше, коли такою є державна політика? Давайте будемо здравомислячими людьми. Хіба російське телебачення є народним? Воно належить державній машині та олігархам. Так само і в Україні - є хоча б один великий загальноукраїнський ЗМІ, який не пов’язаний з олігархатом? Нема!

Тому всі ЗМІ, які чують і бачать українці — брешуть. Їх роль у тому і полягає, щоб обманювати народ. Вони роблять все для того, щоб народ щоразу голосував не за тих, хто насправді потрібен народу, а за тих, хто потрібен олігархату і Росії.