Витоки інформації під час воєнного стану: експерт відповів, чи можливо зламати камери автофіксації порушень ПДР

Про це власну думку висловив експерт з кібербезпеки, доктор юридичних наук, адвокат Ігор Воронов у коментарі телеканалу I-UA.tv.

«Вірогідність несанкціонованого доступу до відповідних серверів з інформацією існує, тому що насамперед слід керуватися загальним принципом інформаційної безпеки, що не буває систем, які мають стовідсоткову гарантію від злому. Важливу роль буде відігравати як програмно-технічний фактор, яке обладнання використовуватиметься, так і людський фактор операційного персоналу. Тому, на мою думку, говорити про стовідсоткову захищеність будь-якої системи не зовсім коректно. В Україні є спеціальні органи, які відповідають за інформаційну безпеку держави в цілому, і цей напрямок захисту такої інфраструктури також відноситься саме до їх компетенції. Це Служба безпеки України, Кіберполіція та Держспецзв'язок», — пояснив він.

Кіберексперт нагадав, що успішні інформаційні атаки на певні об'єкти державних структур проводилися ще до повномасштабного вторгнення.

«І зараз, після 24 лютого минулого року, їх кількість збільшується та ситуація лише загострюється. Факти свідчать, що об'єкти зазнавали ураження вірусною програмою, що спричиняло масштабні витоки різноманітної інформації. Тобто ризики витоку даних з камер спостереження існують, тим більше супротивником підшукуються та відпрацьовуються різні методи отримання даних», — вважає Воронов.

Також, на його думку, сама позиція щодо увімкнення камер диктується тим, що багато людей з початком війни в Україні стали грубо нехтувати правилами дорожнього руху, на що необхідно реагувати відповідним чином. Більш того, штрафи, які законним способом будуть накладені, — це також наповнення бюджету для країни, яка потребує цього задля протидії агресії.

«Саме тому необхідно комплексно враховувати в цій ситуації переваги та недоліки, можливі ризики та їх ступінь. Витоки інформації можуть бути різноманітними, перекрити всі канали важко та неможливо», — зазначив він.

Експерт з кібербезпеки підкреслив, що потрібно аналітично та професійно підійти до цієї проблеми.

«Важливо зазначити, що, як правило, центральними дорогами всередині міст військова техніка не пересувається. Саме тому треба враховувати географічне розташування камер на дорогах, а також їх віддаленість від активних зон бойових дій. Можливо, вирішенням буде гнучке секторальне управління роботою камер в залежності від ситуації в певний період у певному місті. Саме тому має бути застосований гнучкий метод з урахуванням сьогоднішньої ситуації. Також необхідно провести ревізію стану інформаційної захищеності певних систем з урахуванням технічних особливостей відеокамер спостереження та програмного забезпечення», — підсумував Воронов.

Нагадаємо, 28 квітня на дорогах України запрацювали 39 комплексів автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху. Військовослужбовець Сергій Горбаченко розповів про можливі ризики увімкнення камер автофіксації перед українським контрнаступом.