ДБР виступає проти створення військової поліції — ветеран прокуратури України

Про це під час ефіру заявив ветеран прокуратури України, полковник юстиції запасу, адвокат Анатолій Маркевич.

«З початком активної фази війни невипадково загострилася проблема з корупцією. Адже наразі 50% держбюджету та міжнародна допомога спрямовані на розв'язання військових проблем. Тобто на закупівлю озброєння, приладів та іншого функціонування для збройних сил. А коли значно зростає кількість грошей, спрямованих на закупівлю, це породжує бажання окремих людей від річки державних коштів хоча б невеликий струмок, відокремити на свою користь. Тому зростання можливостей об’єктивно породжує зростання бажання цим скористатися. Це об’єктивна підстава того, чому зростає корупція», — каже А. Маркевич.

За його словами, в ЗМІ дуже мало інформації про притягання корупціонерів до відповідальності. Одна з головних причин — відсутність системи військової юстиції.

«Держава має почати реагувати. Адже кошти які виділяються на ЗСУ. Зокрема, на озброєння, харчування, форму та інші потреби збройних сил, фактично спрямовуються в кишені осіб, які намагаються на цьому нажитися. А відсутність військової юстиції — проблемне питання, яке давно обговорюється. Мене дивує, що депутати створили окрему прокуратуру для розслідування економічних злочинів — САП, яка має співпрацювати з БЕБ. Однак у нас йде війна з 2014 року. Третій рік триває повномасштабне вторгнення рф, однак немає ніяких кроків для створення військової юстиції. Закон про повернення військової прокуратури у 2022 році не було підписано президентом. Його повернули у парламент. Після чого його так і не було ухвалено. Так само, як і законопроєкт про військову поліцію. З незрозумілих причин вони не підтримуються Офісом Президента», — зазначає А. Маркевич.

За його словами, головним противником ідеї створення військової поліції є Держбюро розслідувань (ДБР).

«Керівництво ДБР виступає проти створення військової поліції для розслідування воєнних злочинів, тому що зараз це покладено на Держбюро розслідувань. Їх підслідність — перша та друга категорія посадовців. Там не дуже зробиш показники. А діяльність правоохоронних органів оцінюється саме за показниками. Тому ДБР боїться, якщо від них заберуть розслідування держзлочинів, то їм не буде про що звітувати. Адже за статистикою за 2023 рік, ДБР направило до суду 7200 кримінальних проваджень з обвинувальним актом. Тобто для притягнення осіб до кримінальної відповідальності. З цієї кількості майже половина — справи про дрібні воєнні злочини. Наприклад, ухилення від військової служби або втрата військового майна», — резюмує А. Маркевич.