Анастасія Комлікова: «Наша місія — зберігати та примножувати українську культуру!»

Український академічний фольклорно-етнографічний ансамбль «Калина» представив нову концертну програму від балету, хору та оркестру «Стежками Довбуша» -- це присвята одному з найвідоміших ватажків опришків. Це музично-хореографічна подорож місцями, пов’язаними з важливими для України історичними подіями того часу. Прем’єра відбулася на сцені Київської опери (Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва).

Анастасія Комлікова: «Наша місія — зберігати та примножувати українську культуру!»

На глядачів чекало занурення у світ фольклору Покуття, Прикарпаття та Галичини, унікальна постановка надзвичайно енергетичного та сакрального танцю опришків «Аркан», запальна гуцульська коломийка, відроджені народні пісні про народного месника Довбуша, яскраві національні костюми, сучасні аранжування та відеопроекції.

У програмі органічно переплелися вокальні, інструментальні та хореографічні номери на фольклорній основі регіонів Західної України («Аркан», «Марш покутських музик», «Коломийка», «Ватра», «Ой по-під гай зелененький ходить Довбуш молоденький», «Під облачком», «Верше, мій верше») та оригінальні постановки, які представили національні ідеї та культуру регіону в більш пізній період (прем'єра хореографічної композиції «Львівські батяри», вокально-хореографічної «Присвята Володимиру Івасюку» та ін.)

-- Стежками Довбуша" -- це музично-хореографічна подорож тими регіонами, де відбувалися важливі історичні події, -- розповіла Генеральний директор Українського академічного фольклорно-етнографічного ансамблю «Калина» Анастасія Комлікова. -- Ми намагалася подивитися не тільки в ретроспективі на ці регіони і показати їхнє фольклорне розмаїття, але й дати розуміння того, як розвивалися традиції, які були за часів Довбуша, показати більш пізні історичні моменти, а також захопити українську культуру початку і середини XX століття, зокрема культуру Галичини. Остання багато в чому ґрунтується якраз на тих естетичних і моральних засадах, які були близькі Довбушу.

-- Як доля звела Вас з Ансамблем «Калина»?

-- У 2016 році я виграла грант Президента України творчій молоді на написання і постановку балету «Бондарівна», і разом з балетмейстером Олександром Нестеровим ми прийшли його реалізовувати саме в «Калину». З цього почалася історія моєї творчої любові до цього колективу, який має надзвичайні можливості, адже поєднує хор, балет, оркестр і ансамбль солістів «Благовість».

-- Чого вдалося досягти колективу за час повномасштабної війни з Росією?

-- Колектив зробив, незважаючи на складні часи, багато нових програм: «Оберіг твого роду», «Фольклорне намисто», «Казкові історії Святого Миколая», з програмою «Калинова осінь» минулого року ми мали гастрольний тур філармоніями України. Наш головний балетмейстер заслужений артист України Андрій Демещук доклав багато зусиль для створення нових хореографічних композицій, нашу програму прикрашають його номери «Коломийка», «Українська полька», «Аркан», «Львівські батяри» та багато інших, які створені саме в умовах повномасштабної війни. За свою плідну діяльність у 2023 році митець отримав престижну премію імені Павла Вірського.

Хорова група «Калини» під керівництвом молодого і надзвичайно перспективного хормейстера Назарія Тарасенка підготувала за останні два роки багато народних та патріотичних пісень. Яскраві голоси артистів народного хору допомагали підтримувати пацієнтів ОХМАТДИТу, задавали настрій на заходах для Збройних Сил України та територіальної оборони, несли красу народної пісні на концертах у Київській опері та святкових заходах.

Оркестр народних інструментів під орудою заслуженого артиста України Андрія Семеляка та Інни Гук постійно розширює свій репертуар та виступає із власними програмами. Зокрема, 19 квітня на безпечній Сцені-укритті він презентуватиме нову програму «Сучасні українські хіти».

Ансамбль солістів «Благовість» під керівництвом народної артистки України Тетяни Кумановської, який входить до складу «Калини», відвідав престижний фестиваль на Мальті та зміг оновити концертні костюми.

Наразі усі підрозділи продовжують роботу над оновленням репертуару, адже наша місія -- зберігати та примножувати українську культуру, надихати наших глядачів.

-- Як виникла ідея зробити програму про Олексу Довбуша, особливості репетиційного процесу. Чи відрізняється він під час війни від того, що був раніше?

-- Відправною точкою створення програми було знайомство з геніальною кінострічках Олеся Саніна «Довбуш», а також те, що «Аркан» у виконанні артистів нашого балету набрав мільйон переглядів у соціальних мережах. Ми зрозуміли, що нам є чим здивувати глядача і вирішили запросити його у музично-хореографічну подорож місцями, де діяли опришки. Репетиційний процес був інтенсивним та насиченим, було підготовлено багато нових номерів. Звичайно, негативно впливали тривоги та неможливість чіткого планування. Але ми подолали ці складнощі і змогли реалізувати цей проєкт. Щиро вдячні режисеру Олесю Саніну за можливість у програмі посилатися на його фільм.

-- Особисто я побачив у цій програмі прагнення показати незборимість українського волелюбного духу. А яку головну ідею намагалися закласти творці вистави?

-- Так, Ви дуже вірно відчули основний меседж, і люди, які виходили з концерту, казали, що отримали дуже необхідні позитивні емоції, духовну силу та моральну підтримку.

-- Хотілося, аби Ви назвали головних виконавців і трохи про них розповіли.

-- Склад ансамблю не дуже великий, тож у нас більшість артистів задіяні у кожному номері. Сольні партії у цій програмі виконували О. Бойко (скрипка), заслужений артист України Ю. Гвоздь (сопілка), В. Гайдичук (баян), Т. Матковський (цимбали), вокалісти В. Моргун, Т. Хода, Т. Мельник, О. Катинов, Д. Олійник, серед артистів балету яскраво проявив себе М. Новіков (номери «Стефанія», «Висока лісочка»), а також М. Попович, який став співавтором номеру «Львівські батяри». Чоловіча група балету зачарувала глядачів «Арканом», а жіноча подарувала естетичну насолоду у номерах «Ліщина», «Присвята Володимиру Івасюку». Окрема вдячність авторці сценарію та режисерці Наталії Гонцовській, яка внесла новий струмінь у нашу концертну діяльність.

-- Музичні твори яких композиторів використали?

-- Репертуар колективу ґрунтується на національному фольклорі. Першоджерело більшості номерів -- це народні пісні та інструментальна музика регіонів України. Аранжування для складу «Калини» роблять диригенти, для створення нових балетних номерів найчастіше використовуються мої здібності композитора-аранжувальника. Ми щиро вдячні усім, хто за більш ніж 40 років існування колективу долучився до репертуарного процесу, адже саме у цьому є розбудова національного мистецтва на професійній сцені.

-- Костюми робили спеціально для цієї програми чи використовували те, що було у Вас раніше?

-- Так, частина костюмів була створена спеціально для цієї концертної програми. Це чільця та кептарі для жіночого складу хору. Проте ми ансамбль, не театр, тому вони є універсальними та можуть бути використані у будь-яких інших програмах.

-- Передивися по відео деякі концерти «Калини» минулих років. Як на мене раніше були чисто концертні програми, а нова з елементами драматичної вистави. Чи плануєте далі працювати у цьому напрямку, а можливо як і Театр «Берегиня» у перспективі будете ставити драматичні вистави, чи все ж будуть лише концерти?

-- Ми хочемо зберегти свою особливість, свій формат ансамблю, а не театру, тому драматичних вистав ставити не плануємо. Натомість плідно працюємо над створенням нових номерів, наразі з балетною трупою працює відомий сучасний балетмейстер-постановник Сергій Кон, нещодавно з майстер-класом ми приймали Костянтина Томільченка. Хорова та оркестрова групи наразі готують абсолютно нову цікаву сучасну програму, прем'єра якої буде у квітні, а ансамбль солістів «Благовість» готується до виступу на міжнародному фестивалі «Музичні прем'єри», де виконуватиме музику провідних українських композиторів.

-- Чи плануєте ще показувати програму про «Олексу Довбуша»?

-- Так, ми плануємо повторювати цю програму восени, тож ласкаво запрошуємо наших глядачів підписатися на наші сторінки у соціальних мережах, щоб бути в курсі наступних подій від Українського академічного фольклорно-етнографічного ансамблю «Калина».

Фото надані ансамблем.

Друковану версію читайте в газеті «Слово Просвіти».