Чи можна замінити гречку на виборах?

14 грудня в Комітеті Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку відбулися слухання на тему: «Засади електронного урядування у виборчому процесі».

Під час заходу підняті питання щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у виборчому процесі, робота електронного реєстру виборців, електронного голосування, підрахунку голосів, захисту персональних даних, електронного документообігу у виборчому процесі та інші важливі питання.

Учасники слухань зазначили, що відсутність в Україні законодавчого забезпечення кібербезпеки в умовах гібридної війни значно підвищує ризики руйнування національної системи кібербезпеки (якщо така взагалі існує), а також ставить під сумнів участь українських складових забезпечення кібербезпеки на європейському та світовому рівнях. На сьогоднішній день в Україні відсутній єдиний центр координації роботи щодо законодавчого та нормативно-правового забезпечення ефективної системи кібербезпеки, яка б базувалась на комплексному аналізі наявного стану в цій сфері, викликів, наявних та потенційних загроз, враховувала інтереси усіх стейкголдерів, інтегрувалась в європейську та глобальну міжнародну систему кібербезпеки, мала б достатнє фінансове, організаційне, технічне, кадрове забезпечення.

Виклики, які відбуваються в усьому світі, повинні б були стимулюють до змін й Україну. Зокрема, це стосується можливості того, що у 2024 році в Україні працюватиме електронний виборчий процес. Проте, буде великим перебільшенням твердження про готовність нашої держави до цього процесу.

Запровадження електронного голосування може стимулювати залучення молоді до виборчих процесів — процесів, які є дзеркалом стану розвитку демократії в державі. Впровадження електронного голосування вимагає не тільки перегляду інфраструктури забезпечення проведення виборів, а також і перегляду інституційних та ресурсних спроможностей України.

Говорячи про практики забезпечення довіри до електронного голосування, було наголошено на важливість надійного підтвердження особи того, хто бере участь у голосуванні. Таку процедуру можна провести, застосовуючи паспорт громадянина України у форматі ID-картки, а також запровадивши технологію цифрового підпису з використанням мобільних терміналів — mobile ID. Проте, особливої уваги заслуговує правове регулювання застосування цих технічних засобів.

Крім того, досі не вирішено низку питань, як от: доступу до інформації; цифрової нерівності між громадянами, які живуть у великих містах і в регіонах; покращення електронної ідентифікації громадян.

Що ж, проблеми окреслено, досвід доведено (нажаль ми навіть не дотягуємо до африканців з Гани в цьому процесі), запропоновані альтернативні шляхи реформування системи кібербезпеки в Україні, проект Концепції Зеленої книги щодо інформаційної безпеки виборчого процесу презентовано, що робимо далі?

Осталося змінити менталітет «грічкосіїв». Чи хватить на це спроможності українського суспільства?

Відео заходу.