21 лют, 2018 0 Коментарів

Реалії правової держави

Реалії  правової держави

Кожному громадянину України відомо, що Конституція України є основним законом держави, до основних положень якої, зокрема, належать норми, що визначають принципи народовладдя та верховенства права, повноваження органів влади та права і свободи людини й громадянина, тощо.

Виконання її вимог є обов’язком кожного громадянина.

Нажаль, ми кожен день зіштовхуємося з незрозумілою поведінкою можновладців та чиновників різного рівня при генерації нововведень, прийнятті тих, чи інших рішень, і стає зрозумілим, що без встановлення справжньої відповідальності головною проблемою буде залишатися невиконання або ігнорування самої Конституції.

Прикладів багато, зупинимося на одному з них.

20 лютого 2018 року на засіданні НКРЗІ в чергове розглядався проект КМУ «Про реалізацію і моніторинг виконання персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо припинення надання телекомунікаційних послуг», розроблений Держспецзв’язку на виконання усім відомого Указу Президента України від 15.05.2017 № 133 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Протягом 2017 року декілька разів була спроба проштовхнути цей проект, але завідомо безглузді новації не знайшли підтримку, а ні з боку ринку телекомунікацій, а ні громадськості та деяких державних органів.

Критика та обґрунтовані правові підстави не зупинили НКРЗІ ще 13.06.2017 погодити перший варіант проекту.

8 місяців поспіль «новий», трохи «порізаний» проект, знову з’явився в НКРЗІ. Новий по терміну, старий за смислом, нібито з урахуванням пропозицій громадськості (не повірити, так записано в препроводі Держспецзв’язку)!? По факту «стара, тухла риба» та ще й з фейковим посиланням на громадськість!
Які новації пропонуються:

- усім без винятку операторам, провайдерам ставиться завдання припинити надання послуг з доступу до інформаційних ресурсів (інформаційних сервісів), зазначених в Указі – увага – за доменним ім’ям та ІР-адресою (примітка: за 10 місяців цифрова грамотність українців зросла в декілька разів і сьогодні навіть лінивий володіє механізмами обходу блокувань, а ті, хто були і залишаються під санкціями пішли в «хмари» або перереєструвалися в інших юрисдикціях);

- Держспецзв’язку за участі СБУ та НКРЗІ повинні забезпечити моніторинг стану припинення надання послуг за порядком, який потрібно розробити протягом 2 місяців;

- Держспецзв’язку забезпечити придбання технічних засобів згідно із вимогами до ТЗ для того самого моніторингу, які самі собі пропишуть (примітка: не придбати, а забезпечити, кому не відомо, за чий рахунок «банкет» теж загадка);

- і на останок, Держспецзв’язку за участю СБУ встановити ТЗ на телекоммережах, що мають взаємоз’єднання з телекомунікаційними мережами інших держав, відповідно до укладених з операторами, провайдерами (власниками та/або орендарями цих мереж), договорів про взаємодію (примітка: за АРВ – прописано 15 операторів, що займаються телефонією!?, а як буде насправді?).

На запитання щодо повноважень НКРЗІ (простіше, де і як вони себе бачать в цьому проекті на рівні вимог діючого законодавства) до прийняття рішення НКРЗІ по суті, а саме:

- на які норми (Конституція, Указ, Закон «Про телекомунікації», Положення про НКРЗІ, тощо) опиралися посадові особи при підготовці пропозицій щодо погодження?;

- що на їх думку є моніторингом, виходячи з новацій проекту?;

- чи існує такий вид послуг з доступу до інформаційних ресурсів (інформаційних сервісів), який необхідно припиняти?;

- якими статтями законів передбачено встановлення на телекоммережах іншого обладнання, крім ТЗ, що забезпечують ОРД та оповіщення, і чи не буде таке встановлення втручанням в роботу мереж, в юридичному питанні?

Фактично не підтвердивши законодавчо визначених повноважень НКРЗІ по тексту проекту ПКМУ практичних відповідей не було, або були розмиті фрази типу (не пряма мова): це проект КМУ, а ми йому повинні підкорятися; це питання національної безпеки і навіщо думати; будемо проводити перевірки, якщо скажуть; хай оператори самі вирішують, як підписувати договори, як і де ставити обладнання. О це рівень державного органу! Вражає?

Навіть зауваження щодо відсутності конкретних механізмів, схем та рішень реалізації питань (а їх, за інформацію експерта який роз’яснював ситуацію, як мінімум 46 у світовій практиці) не вразили членів НКРЗІ при прийнятті рішення, бо колективна відповідальність за неправомірні рішення відсутня.

А дехто чекає, не дочекається, коли вже приймуть рішення у Верховній Раді і зроблять регулятора незалежним, як у Європі або США, забуваючи, що менталітет чиновника різний, у нас і у них. У нас дивляться на босів (вищих господарів) та гаманці зацікавлених, а там на Конституційні повноваження та права громадян (приклади скасування рішень Президента США та рішень Європейського суду з прав людини це підтверджують).

Такі реалії нашої правової держави.

Не переконують чиновників НКРЗІ вимоги статей 6 та 19 Конституції, згідно з якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також правова позиція Конституційного Суду, згідно з якою не можна розширювати повноваження, навіть з благих намірів.

Не турбують їх ї вимоги статті 68 Конституції – що кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Доречі, ООН вже давно прирівняла доступ до мережі Інтернет до базових прав людини та заборонила кому б то не було (в тому числі, владним структурам) обмежувати доступ або взагалі відмовляти в ньому. Але, кого це турбує в Україні, крім самих українців?

Сьогодні, в дні вшанування пам’яті загиблих на Майдані, констатуємо черговий крок створення законодавчого підґрунтя (або його розширення) для запровадження (або узаконення) аналогічних норм «диктаторського закону» від 16-го січня 2014 року, прийнятих злочинною владою та скасованих завдяки Революції Гідності, стосовно блокування ресурсів без рішення суду та безперешкодного доступу до будь-якої інформації через ТЗ, що передбачається придбати та встановити на мережах операторів.

Що з цим робити? Згадати про конституційний принцип народовладдя та спільними діями громадян, громадськості та бізнесу зупиняти недолугі новації, зокрема цього проект КМУ, який посягає на права і свободи людини й громадянина та безпідставно розширює повноваження влади.




Старі Донецькі теми «віджиму» по-новому.
Закони 16 січня 05 лют, 2018

Старі Донецькі теми «віджиму» по-новому.

27 грудня 2017 року на сайті Держспецзв’язку оприлюднено проект Закону України «Про внесення змін...


Як лаври «16 січня» не дають спокою регулятору
Закони 16 січня 21 лип, 2017

Як лаври «16 січня» не дають спокою регулятору

Законами від 16 січня 2014 року злочинна влада Януковича прийняла низку змін до законів, основним...


Чи вірним шляхом йдемо «товариші»?
Закони 16 січня 15 кві, 2017

Чи вірним шляхом йдемо «товариші»?

Подібні норми як «16 січня» існують у законодавстві держави агресора - Російській Федерації. Таким...


Сергій Дацюк: протести  «жовтих жилетів» – це класичний бунт
Коментарі 0 Комментариев

Сергій Дацюк: протести «жовтих жилетів» – це класичний бунт

Демонстранти нездатні здійснити революцію: ні філософську, ні політичну. Вони навіть не зможуть призвести своїми діями до побудови нової архітектури Європи, або нової економічної політики Франції. Вони нічого зробити нездані. І тут не допоможе ні...

13 гру, 2018
Міністерство культури не передавало УПЦ МП козацьку церкву на Дніпропетровщині
Коментарі 0 Комментариев

Міністерство культури не передавало УПЦ МП козацьку церкву на Дніпропетровщині

Ділянка, на якій знаходиться «Біла церква», відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», належить до земель історико-культурного призначення. Іншими слова, вона не може передаватися ні у користування, ні у приватну...

13 гру, 2018
Юрій Смелянський: Україна має стати ініціаторкою застосування нових санкцій проти Росії
Коментарі 0 Комментариев

Юрій Смелянський: Україна має стати ініціаторкою застосування нових санкцій проти Росії

Ми не повинні наших європейських партнерів просити обмежувати інтереси свого бізнесу, у той час, коли самі продовжуємо торгівлю та економічні відносини з Росією. Україна має продемонструвати приклад позиційної політики. Тобто, бути самою...

07 гру, 2018