Дуже важко боротися з імперськими штампами, які нам нав’язала москва — дослідник

Українці мають відійти від традиційного підходу оцінки дій полководця Богдана Хмельницького, як війни проти поляків. Однак важко боротися з імперськими штампами, які нам накинула москва.

Сергій Коваленко
Сергій Коваленко

Про це під час ефіру на i-ua.tv заявив незалежний дослідник української історії України Сергій Коваленко.

«Богдан Хмельницький зрозумів, що поки існує Річ Посполита, революція не переможе. Адже вони весь час будуть воювати. Так само і зараз, ми розуміємо, що поки існує рф, Україна спокою не матимете. Тому Хмельницький вирішив повністю знищити Річ Посполиту. Для цього він почав перемовини зі швецьким королем. Однак в 1653 році військо Запорізьке, яке раніше відновив Хмельницький, було вже на грані вичерпання ресурсів. Крім того, народ втомився від війни. Тому маневр у бік москви був просто вимушеним. Хмельницькому треба було виграти час. Тоді його штаб послав до москви військового суддю Богдановича Зарудного та полковника Павла Тетерю. Вони повезли в рф статті умов, в яких було зазначено про свободу містам, церквам, козацтву. Однак ці умови потім були порушені. Згодом у червні 1654 року до Білої Церкви, де тоді перебував Б. Хмельницький, приїхав перший посол від шведського королівства і почалися переговори між Хмельницьким та швецьким урядом. Це закінчилося союзом та здобуттям Кракова та Варшави у 1657 році»,-каже дослідник.

На його думку, Переяславська рада в історії з Б. Хмельницьким висвітлюються неправдиво.

«Хмельницький ніколи не забував про головну мету своєї революції, яку він очолив. В результаті якої заснувалася держава, де були забезпечені права та вольності не тільки козакам. Також запроваджувалася правова та майнова система», — підкреслює історик.

Він нагадав, що у 1667 році ще незрілі поляки уклали з москвою Андрусівський договір, яким вирішили припинити війну між собою, в яку їх втягнув Богдан Хмельницький.

«Його держава могла вижити тільки коштом того, що потенціальні вороги воюють між собою. Однак після його смерті, на жаль, Польща та московія вирішили примиритися. В цих країнах була феодальна система. Крім того, з московщині відбувалися масові втечі селян у військо Запорізьке. До речі, з Речі Посполитої також тікали на територію військо Запорізького. Це був небезпечний президент. Тож військо Запорізьке було ліквідовано. Окрема тема, як козацька верхівка потім запродалася москві. Дуже важко боротися з імперськими штампами, які нам накинула москва. Українці мають відійти від традиційного підходу оцінки дій полководця Богдана Хмельницького, як війни проти поляків», — каже експерт.

Він наголосив, що потім була українська революція 1917- 1921 років, потім проголошення незалежності. Однак порядки, за які боролося військо Запорізьке, на жаль, і досі не встановлені.

«Однак, є гарні слова Б. Хмельницького: стіна зі стіною вдариться, одна впаде, друга залишиться. Тоді впали ми. Тепер постане наша стіна, та впаде ворожа», — резюмує історик.