Щодо деяких курйозів у діяльності АНБ США. Частина 4.

Частина 4. Щодо операції «Шамрок».

Згідно «Енциклопедії шпигунства» Нормана Палмера та Томаса Б. Аллена, операція «Шамрок» — це одна з най величезних операцій Внутрішньої Розвідки, які проводили американські збройні сили, в продовження практики часів ІІ Світової війни по перехопленню міжнародного телеграфного зв’язку з метою виявлення агентурних повідомлень іноземних розвідок.

Посилаючись на дослідження американського історика Джеймса Бемфорда у його книжці «Палац загадок», бригадний — генерал У. Престон Кордерман, начальник Агентства Безпеки Армії (АСА) свого часу зрозумів, що «…необхідно заключити над таємну та над делікатну угоду з трьома ведучими телеграфними компаніями, щоб отримати доступ до усіх важливих телеграфних повідомлень…».

З часом, АСА дійсно уклало угоду з «Вестерн Юніон Телеграф Ко.», «Ай — Ті — Ті Коммьюнікейшенз» та «Ар — Сі — Ей Коммьюнікейшенз» і отримало доступ до усіх міжнародних повідомлень, які відправлялися з іноземних посольств і консульств та навпаки, а також усю міжнародну кореспонденцію приватних американських громадян і комерційних фірм.

Втім, керівництво телеграфних компаній, засумнівалося у законності угоди з АСА. Вони звернулися до міністра оборони та міністра юстиції США і навіть до президента, вимагаючи гарантій у тому, що їх не притягнуть до суду, якщо про цю операцію дізнається громадськість.

У грудні 1947 року, міністр оборони США Джеймс В. Форрестол особисто зустрівся з представниками телеграфних компаній та від імені президента Трумена завірив їх, що ця операція «…має велике значення задля забезпечення національної безпеки США…».

Втім, уповноважені Форрестола таємно зустрілися з лідерами Конгресу для того, щоб «підібрати можливу законодавчу базу для цієї операції…». Але, коли стало зрозумілим, що для цього потрібно приймати окремий спеціальний закон та провести окремі парламентські слухання, що призведе до витоку інформації, ці консультації швидко було згорнуто.

Операція «Шамрок» спочатку була передана Агентству щодо Безпеки Збройних Сил, коли воно таємно було утворено у 1949 році, а вже у 1952 році — тільки що утвореному глибоко засекреченому АНБ.

Треба сказати, що з 1966 по 1973 рік АНБ розташовувалось у будівлі ЦРУ на Манхеттені. Це було дуже зручно, бо тепер Уільямтелеграми копіювалися фактично на місці. Втім, як тільки головний юрист ЦРУ дізнався щодо операції «Шамрок», співробітників АНБ терміново висилили з будівлі ЦРУ.

Щодо кульмінації цієї надзвичайно важливої операції армії та АНБ, то вона виникла у 1967 році, коли заступник начальника штабу армії з розвідки (G — 2) генерал — майор Уільям П. Арборо звернувся до директора АНБ Маршаллу Картеру з проханням надати матеріали щодо можливої причетності іноземних спецслужб до організації масового безладдя у США у зв’язку з в’єтнамською війною.

Цій окремій операції АНБ було надано кодове найменування «Мінорет» і вона включала перехоплення не тільки міжнародних телеграфних повідомлень, а і телефонних дзвінків.

Пізніше стало відомо, що з 1967 по 1973 роки, за даними директора АНБ, агентство відслідковувало телеграфні повідомлення і телефонні розмови майже 1650 американських громадян і організацій та майже 6000 іноземних громадян і організацій.

За часи президента Ніксона, при проведенні операції «Шамрок», приймалися спроби здійснити більший акцент на внутрішній розвідці в рамках «Плана Хьюстона» (про що я розповім з часом).

Втім, у 1975 році було покладено кінець цій операції та і іншим «дочірнім» проектам.

Згідно архівних даних, почалося усе у 1970 році, коли у Конгресі була створена тимчасова слідча комісія, яка розслідувала протиправну діяльність ЦРУ щодо проведення операцій внутрішньої розвідки.

З часом, комісія вийшли і на операцію «Шамрок» і таким чином «добралися» і до АНБ.(Більш детальніше я розповім, свого часу, у публікації щодо роботи Комітета Чьорча та Комітета Пайка з розслідування вищевказаних обставин).

Коли це виникло, стало зрозуміло, що розкриття одного з грандіозних проектів, який діяв майже 30 років — було лиш питанням часу.

У травні 1975 року на той час директор АНБ Лью Аллен молодший, підписав розпорядження, яке припинило цю операцію, яка, за словами голови сенатського комітету з розвідки Френка Чьорча «…була самим величезним масовим слідкуванням за американцями, яку здійснювала влада за часи існування США…».

Нажаль, він не міг знати, що буде відбуватися ще через 30 років. Але, як кажуть, це вже окрема історія.

(далі буде)