Пам’яті загиблих під Шахтарськом десантників

Ірина Сатарова
- 31.07.2021, 11:20
- 2170

Усього, під час боїв у передмісті Шахтарську загинуло 35 бійців.

Пам’яті загиблих під Шахтарськом десантників

Емоції фінального дня липня 2014-го притрусив шар пилу навіть у душах людей, дотичних до тих подій. Інколи так буває. Нічого поганого та неправильного тут нема. Ідентична доля очікує на книжки, обережно розставлені на поличках домашньої бібліотеки. А що вже казати про спогади болю?

— Ми поверталися зі Сходу. Відвідали хлопців у Маріупольському аеропорту, там стояв тоді «Дніпро-1», заїхали у 39 батальйон територіальної оборони, потім навістили бійців з 20-го БТРО. Україну ще не встигли огорнути сутінки. Зв’язок був більш-менш гарний. Ми уже заїжджали до області, коли телефонує моя знайома — пані Зоя і каже, що у неї загинув чоловік. Я зустрічався з Володимиром Градиським лише раз, а ще кілька — зтелефоновувався. Він був добровольцем. Одним з тих хлопців, які не побоялися, не відмовилися від повістки, не сховалися, пішли добровільно до військкомату і, зрештою, приєдналися до фактично зруйнованої армії. Раніше, Володимир не служив у військах взагалі. Але він вельми любив свою Батьківщину і рідне місто та не хотів, щоб війна прийшла у Дніпро. Таке прагнення та мотивація були майже у всіх хлопців. Вони не пустили війну далі. Через кілька днів, здається, це було друге серпня, тоді — день повітрянодесантних військ, я його ховав на Сурсько-Литовському цвинтарі. Пекуче літо 2014 року показало суть наших душ, — згадав капелан полку «Дніпро-1» Дмитро Поворотний.

31 липня 2014 року, під Шахтарськом судилося статися лиху. Можливо, так склалися зорі іще 25 липня. Командування АТО поставило завдання бійцям з 25-ї ОПДБр утримати передмістя, бо хлопці із 95-ї аеромобільної бригади вирушили на підтримку прикордонникам. Попри сепарську арту та тяжкі вуличні бої, десантники з «двадцятьп'ятки» впоралися і тепер мали право на вихід. Комбат вів хлопців ключовою магістраллю Шахтарськ — Торез. Люди були виснажені боями та безсонням, а ще не вистачало відомостей про окупантів. Бійців з третьої роти, фактично, обстріляли з вікон готелю, до розселилися сепаратисти.

Ще більше не пощастило хлопцям із третьої. Вони на двох БМД та БТР-Д натрапили на танк окупантів. Сепари розстріляли десантників у самісінький притул. Вадим Коваленко. Таке ім’я має вцілілий боєць, який копатиме для друзів братську могилу. Змучений від спраги, він працюватиме лопатою, поки пришелепуватий дідок у синій майці махатиме ціпком та сипатиме на нього прокльони, а «люди Дамбаса» зажмуть для нього склянку води. Восени, волонтери з «Чорного тюльпану» повернуть загиблих додому. Та то вже — інша історія.

Дніпровці вшановують пам'ять захисників України

Увечері, 30 липня на Алеї пам’яті в Дніпрі поіменно згадали полеглих під Шахтарськом. Капелан Дмитро Поворотний прочитав молитву, а мешканці міста принесли квіти та запалили свічки. Представник Інституту національної пам’яті зачитав імена хлопців, які полягли 2 липні 2021 року. Герої не вмирають, допоки живуть в наших серцях!