Бути манкуртом — жити легко!

Смерть Навального викликала великий суспільний резонанс. Майже миттєво росіяни почали збирати акції скорботи. Мітинги збирали в містах Німеччини, Нідерландів, Італії, Франції, Іспанії, Бельгії, Вірменії, Грузії та ін.

Бути манкуртом — жити легко!

Вчора на «Ехо москви» з’явилась стаття історика А. Зубова «Трагедия русской святости». Це фактично заклик до московитів визнати Навального не більше ні менше — святим. Підхопили пропозицію з задоволенням, бо на москві можливо все! Навіть віра в слова патріарха, які не викликають у них сумніву: «смерть під час виконання військового обов'язку змиває всі гріхи».

Ось що пише/пропонує Зубов (мовою оригіналу): «Тип святости, к которому близок подвиг Алексея Навального — это добровольное принятие на себя страданий, дабы не ответить злом на зло, а исправить зло добром, следуя призыву апостола Павла — «Не будь побежден злом, но побеждай зло добром» [Рим. 12:21]. <…> Именно таков жизненный путь древних страстотепцев — князей Бориса и Глеба, князя Игоря Черниговского, Владислава Чешского. Так был определен и подвиг царя Николая II, хотя и не все согласны с этим определением.

В любом случае, если среди нас новый святой, которого многие из нас знали, с которым трудились, спорили, за которого молились, то теперь он молится за нас. Каждый святой особенно отзывчив в Вечности к тому, чему он посвятил жизнь на земле, а Алексей посвятил ее гражданам «Прекрасной России будущего», то есть нам и детям нашим.<…>".

Нагадаємо собі, що означає слова Святий і Святість:

Святий — релігійний або високоморальний; вищий або заслуговує повної посвяти як абсолютно праведний і доброчесний. А святість — це істино біблійна ідея. Слово СВЯТИЙ у різних формах зустрічається в Біблії понад 600 разів. Святість — це відокремлення від гріха у всіх його проявах у всіх сферах життя.

Напевно росіяни і не тільки, забули, як Навальний думав і що казав про Ічкерію, Крим. Коли в Грузії 2008 р. сталася війна, він підтримав її та називав російських військовослужбовців «молодцами».

Він різними гаслами закликав ще у 2006р. оголосити Грузії повну блокаду, закликав виселити всіх грузинів із РФ (з рештою у 2006−2007р. грузинів висиляли з РФ, дітей виключали зі шкіл, не надавали медичну допомогу), закликав «запустити по республіці крилату ракету, закрити небо над Грузією, збиваючи все поспіль». Він називав нас не грузинами, а «гризунами»!

Лише у 2021 році соратник політика В. Мілов в інтерв'ю «Голосу Америки» заявив, що «Навальний змінив свою позицію, і він вважає, що Абхазію та Південну Осетію слід розглядати як частину Грузії».

На жаль, деякі українські медіа, блогери виправдовували українофоба, мовляв, «він став «в'язнем кремля». Та їм не важливо, що у квітні 2015 року Навальний у розмові з польським дисидентом Адамом Міхніком уточнив свою позицію, заявивши, що єдине, що може зробити росія — це «анулювати результати того фарсу, який мав місце у березні 2014 року, та організувати чесний та прозорий референдум в Криму під міжнародним контролем. І прийняти його результати, хоч би якими вони не були «.

Мабуть, теж вважають Навального «трошки святим»! Але не спромоглись перекласти з латини слово «святий» sanctus — «непохитний», «встановлений», «узаконений». Хіба Навальний відповідає цим чеснотам?! «Непохитний» змінював свою думку залежно від обставин і ситуацій. По ситуації «визнав» Крим анексованою територією України перебуваючи за ґратами, через рік після повномасштабного вторгнення, тобто у 2023році.

От як закінчує свою статтю російський історик А. Зубов: «И те десять человек, которые вчера-сегодня погибли в Одессе, те маленькие детки, которые задохнулись среди руин дома, разрушенного русским беспилотником, пусть они тоже молятся вместе с Алексеем за будущее наших народов, за мир».

Імперство, зверхність, мізогінія, нормалізація насильства від вербального до фізичного, гомофобія, шовінізм усіх сортів — все це хорошие ру. були та будуть.