Передноворічне Друзям

Коли обсядемо гуртом святковий стіл, Білявою накритий скатертиной, Під захистом родинних теплих крил Згадаймо рік, прожитий Батьківщиной.

Коли обсядемо гуртом святковий стіл,

Білявою накритий скатертиной,

Під захистом родинних теплих крил

Згадаймо рік, прожитий Батьківщиной.

Чи не найзліший біль — то у безсиллі

Не втамувати горя й сліз людських…

Вона ж чоло втирала породіллі,

Прийнявши її сина до своїх.

Її дбайливі, трепетнії руки

Із поля бою, з-під розривів мін

Бійців тягнули попри люті муки,

Життя даруючи тим хлопцям навзамін.

Під дзвін церков, під суголос майданів

Вона сміялась в очі ворогам!

А найлютіші — ті, що у кайдани

Вітчизну взяли по рукам-ногам.

Неситі, безсоромні і безжальні

Правителі, мов миші, розвелись.

Все граються із золотом на шальках —

Була ж вже Коліївщина колись.

Сьогодні — боротьба за Україну.

За нашу Правду, Волю, Небокрай.

І кожен, хто живе в такую днину —

Святу для себе справу обирай!

Голодоморно-геноцидна наша Земле!

Твій хліб черствий, і сіль твоя гірка…

Допоки ж гостро й болісно, по стернах,

Твій піший шлях Христовий протіка?

Одна на всіх, і всім тебе замало:

І світові, і нам, і ворогам.

Та скільки б горя над тобою не витало,

Ти щастя випромінюєш — крізь злам!

В єднанні сила і в звитягах без упину.

Здолаєм підступи, жадобу і журбу.

Догори келихи за нашу Батьківщину!

Ми любим гаряче лише Тебе, одну!

30 грудня 2016 р.

Дмитро Шеберстов, Національна Асамблея України