Новини культури

Хоча питання розвитку мистецтва пов’язано з питанням розвитку суспільства. Саме тому треба приймати закони про меценатство.

З аншлагом на кожен фільм відбувся перший кінофестиваль українського у Фрайбурзі.

В Україні досі немає жодного музею історичної картини.

Для цього достатньо подивитися, як він зображав картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», та другу картину — «Бурлаки на Волзі».

На здобуття Національної премії імені Т.Г.Шевченка представлена літературно народознавча програма «Казки бабусі Ірени. Любій малечі на кожен добрий вечір».

Тобто самої мовної інспекції, про яку розповів мер Івано-Франківська Руслан Марцінків не буде, вона не передбачена законом. Мер про неї заявив, бо має намір допомогти містянам захистити їх мовні права.

Україна має захищатися та витравлювати з себе російське. А російська мова — це метастази.

Держава мала б розробити 5−6 пріоритетних напрямків, за якими українці могли витратити ці бюджетні кошти. А виходить, що лобіюють одну певну галузь, і у людей немає права вибору.

Ми ще тоді вміли іронізувати та розуміли, що таке свобода думки та мали самобутність.

В столиці в Національному музеї Тараса Шевченка 5 квітня відкривається виставка «Митці та Війна». Сьогодні вхід на виставку для всіх безкоштовний.

Житній ринок є пам’яткою місцевого значення. Тому там не можливо зробити реконструкцію, яку сьогодні намагається пропхнути столична влада під час війни.

Тому наш проєкт — донести код української нації до дітей. Крім того, ляльковий театр може психологічно допомогти малечі.

Оскільки Іван Брюховецький не мав широких зв’язків в еліті, звернення до народу, до його підтримки для нього був єдиним шансом зробити політичну кар’єру.

Іван Брюховецький — це цікава особа, бо в його кореспонденції, яку він видавав, відчувається хороша освіта.

З погляду тогочасного українського права Іван Брюховецький не був гетьманом. Скоріш за все він був самозванцем, підтриманим Москвою.

Завдяки матеріалам Служби безпеки та БЕБ до України вдалося повернути колекцію «Скіфського золота» вартістю 1,5 млн американських доларів. Боротьба за долю цих артефактів тривала майже 10 років за участі Міністерства юстиції та Міністерства культури України.

Два Київських митрополити Діонісій Балабан і Йосип Тукальський не схотіли бути під Москвою в Києві. І хоча в титулах називалися Київськими митрополитами, але в Києві вони не жили.

Юрій Хмельницький був здібним учнем, виявляв великі здібності до наук, також він мріяв стати професором Києво-Могилянської академії.

У 1659 році відбулася Переяславська Рада, на якій сіверське козацтво повинно було визнати Юрія Хмельницького гетьманом.

Саме завдяки творцю першої карти України Боплану, назва Україна почала гуляти по всій Європі, адже карти широко використовувалися.

Так звані лнр та днр — така сама схема, як у 17 ст, коли москва почала використовувати частину козацтва. Тобто москва до Переяславської Ради пролила немало своєї крові та крові українців.

Саме тому ми не знаємо, де могила гетьмана Івана Мазепи, автора першої Конституції України Пилипа Орлика та гетьмана Богдана Хмельницького.

У перекладі з оригінальної мови слово «культура» означає виховання, тобто те, що було закладено в людині із самого її початку.

Патріотична частина української еліти вирішила ціною Івана Виговського уникнути розколу України, який уже виникав. Бо вони не збиралися під Москву, а деякі вже під нею опинилися.

Батурин у 1708 році, будучи зруйнованим московськими військами, якоюсь мірою спокутував вину, але не став символом державності. Він став символом того самого ряду, що й голодомор, наприклад, тобто символом українських страждань.

XVII століття дає відповіді на багато наших болючих питань, які затяглися в сьогодення, і які ще й досі не розв’язані.

Служба безпеки спільно з БЕБ та поліцією Королівства Іспанії нейтралізувала транснаціональне злочинне угруповання, яке нелегально вивезло з України вироби «Скіфського золота» для продажу в ЄС.

Українці повинні чітко собі зафіксувати цю дату — 1593 рік. Це перша сумісна збройна акція Війська Запорозького та Кримського царства проти Речі Посполитої.

Останній, здавалося б, цвях у труну кримськотатарського народу забив Йосиф Сталін своєю депортацією.

Українці не ті, за кого їх приймають. Українці розуміють самі свою історію, свою самобутність, свою культуру.