Урізання повноважень НАБУ та САП: чи сталася катастрофа та хто використовує студентів?

НАБУ і САП: передісторія: те, що вже було

Ідея створення окремих антикорупційних органів в Україні — не нова. Ще у 2000-х роках на етапі політичних дискусій при президенті Леоніді Кучмі порушувалося питання про створення окремої антикорупційної структури.

«Експертне середовище Верховної Ради тоді визнало таку модель неконституційною, адже в межах чинної Конституції структура органів досудового розслідування і прокуратури була чітко визначена.

Згодом Конституційний Суд дав обтічний висновок, який не прямо дозволяв, але і не забороняв створення НАБУ і САП. Це створило юридичну невизначеність, яку було вирішено «прогнути» в інтересах реформаторської хвилі, підтриманої західними партнерами", — нагадує заслужений юрист України Микола Голомша.

Створення НАБУ і САП: сподівання і помилки

«Після Революції Гідності, у відповідь на вимоги Майдану і вимоги ЄС, США та МВФ, було створено НАБУ як незалежний антикорупційний орган, а пізніше і САП — як спеціалізовану прокурорську структуру при Офісі Генпрокурора», — вважає М. Голомша.

Проблеми на старті:
• Розформування підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю у МВС, СБУ і прокуратурі призвело до знищення оперативної агентури, яка роками напрацьовувалась.
• Нове НАБУ починало з нуля: кадровий голод, відсутність розвідданих, обмежений слідчий досвід.
• Методики, якими оперували нові керівники, не завжди узгоджувались із національним законодавством: в Україні провокація хабаря — це злочин, тоді як в США, де активно діє інститут «викривачів», ця практика легітимна.
• Через гонитву за показниками часто плутались критерії юридичної кваліфікації — коли господарські спори з великими сумами, трактувалась як кримінальна відповідальність.
• Суспільна шкода не компенсувалась, бо провадження зависали роками, а довіра до суду падала ще більше.

Водночас:

• Згодом появились успішні викриття, зокрема щодо високопосадовців і чиновників.
• Західні партнери інвестували у незалежність НАБУ і САП, зокрема забезпечення, зарплати, навчання, аудит.

Поточна ситуація: що не так із новим законом 12414

«Втрата міжнародної підтримки: США вже призупинили фінансування окремих антикорупційних проєктів, і це був — перший тривожний дзвінок, а відсутність фінансування породила необхідність обходитись власними силами», — вважає М. Голомша.

На його думку, ухвалені Верховною Радою поспіхом зміни до законів, які передбачають інституційну залежність НАБУ і САП від влади та ОГП, мають низку серйозних загроз:

• Порушення балансу автономії: НАБУ і САП де-факто стають інституційно залежними політичному керівництву держави.
• Ризик політичного тиску: розслідування проти посадовців можуть бути згорнуті або спрямовані проти політичних опонентів.
• Інституційна демотивація: співробітники НАБУ і САП, які працювали з переконанням у незалежності, втрачають мотивацію і захист.

Що стоїть за штучною ліквідацією НАБУ та САП?

Поки ситуація навколо НАБУ та САП загострюється, фахівці рекомендують розібратися та не піддаватися емоціям.

«Ситуація навколо НАБУ та САП штучно на сьогодні штучно створена. Насправді ж нічого страшного не відбулося. Закони Кримінального та Процесуального кодексу приведені у відповідність до норм Конституції України. Якщо слідкувати за поведінкою осіб, які волають, щодо втрати незалежності НАБУ та САП і їх ліквідації, то насправді ніякої ліквідації немає. Так вважають співробітники НАБУ та САП. Якби вони вважали, що відбувається ліквідація, то логічно, що ми побачили сотні заяв про звільнення людей з цих органів, через те, що не можуть виконати свої повноваження», — каже адвокат Ростислав Кравець.

Він нагадав, що у нас в країні головний не президент, а парламент.

«При цьому нардепи маніпулюють, що прийняли закон про ліквідацію НАБУ та САП. Цього немає. Вони продовжують працювати. А коли особи виходять на мітинги, начебто ліквідації цих органів, то вони не можуть пояснити, що саме не так», — каже Р. Кравець.

Він нагадав, що аудит НАБУ показав повну неефективність цього органу.

«Так, за що все волають? Не бачу жодних проблем. Наразі все це маніпуляції. Дуже дивує, яким чином все це організовано», — каже Р. Кравець.

Чому катастрофи не відбулося

За словами Віктора Шишкіна, він не бачить катастрофи у законі 12414 про скасування частини повноважень НАБУ та САП.

«НАБУ та САП надумані органи. Грантожерам на кшталт Шабуніна треба було пофраєритися. По факту наробили так звані антикорупційні органи Бог знає що. Не підтримую жодну зі сторін. Вважаю, що треба скасувати всі закони, які були прийняті „зеленою шайкою“. Однак не варто ставитися до урізання повноважень НАБУ та САП, як до чого надзвичайного. Зокрема, що небо впало після підписання Зеленським закону № 12414. Немає жодної катастрофи. Це все було у рамках реформи Порошенка та Зеленського», — каже В. Шишкін.

Він дивується тому, що студенти не виходять на захист української землі та надр й проти множинного громадянства.

«Невже така велика трагедія відбулася? В нас таких трагедій… Щоденно приймають закони набагато шкідливіші для країни, ніж урізання повноважень САП та НАБУ, Це все розпіарили. Спеціально робиться така пропаганда. Для чого? Це питання не до мене, а для молоді, яка виходить на акцію протестів. Важко зрозуміти, що в неї в голові. Згадайте лозунги, з якими виходила молодь під час Революції на граніті. То була найперспективніша революція з програмою. Тоді молодь відправляли в тюрми та виключали з інститутів. Хотів би побачити, як хоч одного з вчорашніх протестувальників відрахують з ВНЗ. Тому не маю жодного бажання їх підтримувати. Ще раз наголошую, що не бачив студентів під час захисту української землі, надр та боротьби проти множинного громадянства», — каже В. Шишкін.

Він підкреслив, що прокуратурі повернули шматок прав, які в неї були до 2015 року.

«Це, що трагедія? А якщо суспільство кричить, що відбулася зрада, це лише свідчить про його недосвідченість. Воно не хоче думати та напружити мізки. На жаль, суспільство думає емоціями, а треба думати головою. Нагадаю, що Янукович робив під себе Конституцію, і де ж тоді були протести у 2010 році? Те, що відбувається з нашою молоддю мене шокує. Одні гинуть на фронті, а інші невідомо, чим думають», — резюмує В. Шишкін.

Що робити далі з НАБУ та САП?

На думку М. Голомші варто :

1. Повернутися до публічної дискусії

Це питання не мало ухвалюватися «під шумок», без належного публічного обговорення. Суспільство має розуміти ризики влади над розслідувачами. Потрібне відкрите слухання у парламенті, участь міжнародних експертів і громадянського суспільства.

2. Звернення до Конституційного Суду

Чи закон має ознаки неконституційності, адже порушується принцип незалежності антикорупційних органів та межі контролю від ОГП і владою. Варто ініціювати подання до КСУ.

3. Мораторій на кадрові зміни

До моменту чіткого правового врегулювання та узгодження з міжнародними зобов’язаннями варто запровадити мораторій на кадрові чистки у НАБУ і САП, аби не допустити політичної зачистки.

4. Розмежування відповідальності

Необхідно чітко розділити межі адміністративно-організаційної відповідальності в антикорупційних справах, показати гарантії, що НАБУ і САП будуть зберігати незалежність, щоб не підривати їхню автономію й ефективність. Звісно ж теперішня ситуація має бути й уроком для антикорупційних органів, що законність дій має бути законом для їхньої діяльності.

5. Відновити слідчу практику

Реформа без фундаменту — це експеримент. Необхідно відновити інститут глибокого слідства, надати практикам реальну слідчу школу, відновити слідчу практику, що буде настільною книгою в застосуванні законів і кваліфікації дій та методикою розслідувань злочинів різної категорії, яка не дозволить дилетантства, зловживань, оновити ККУ і КПК відповідно до українських реалій і західного досвіду.

«Підсумовуючи слід вказати, що НАБУ і САП — це не лише інституції, це лакмусовий папірець нашої державної зрілості.
Сьогодні ми або остаточно втратимо їхню незалежність, або збережемо довіру — до себе, до системи й до партнерів.
Це рішення — не лише про бюрократію. Це тест на майбутнє української демократії», — резюмує М. Голомша.

Своєю чергою на думку адвоката Р. Кравця, Україна має виходити з під зовнішнього управління та вибудовувати державницьку політику.

" В НАБУ велика кількість справ, де передавлені підозри — сотні. Однак вони всі розвалюються у судах. Тобто для НАБУ головне показати підозру та відосіки, а врешті решт ми нічого не отримуємо. Тобто НАБУ ніхто не заважає крім самих себе. Нагадаю, що у справах Укроборонпрому детективи НАБУ передавали всі справи фігурантам. Так про що ми говоримо? Адже НАБУ самі мутять схеми. Наразі більша проблема, це зміни відповідної статті КПК, які дозволяють проводити обшук без ухвали слідчих суддів. Там внесені зміни, але про це всі мовчать. А акції на підтримку НАБУ та діти, яких притягнули на площі й роблять з ними відосіки, свідчить лише про те, що студентів використовують різні корупційні організації, що отримують мільйонні гранти, спотворюючі боротьбу з корупцією та блокуючи розвиток держави", — резюмує адвокат.