У 1659 році сіверське козацтво повинно було визнати Юрія Хмельницького гетьманом, — історик

У 1659 році відбулася Переяславська Рада, на якій сіверське козацтво повинно було визнати Юрія Хмельницького гетьманом.

Сергій Коваленко в програмі «Точка зору»
Сергій Коваленко в програмі «Точка зору»

Про це розказав незалежний дослідник української історії Сергій Коваленко в програмі «Точка зору» з Володимиром Тетеруком на телеканалі i-ua.tv.

«Уряд Війська Запорозького опинився ні в сіх, ні в тих. Вони так не звикли, вони жили в європейському правовому просторі, а там усе підкріплювалося договорами, у тому числі навіть і з Бахчисараєм. Цар кримський був царем, який присягав на умовах договорів, які укладалися Військом Запорозьким. А тут українці на чомусь присягли, а з іншого боку, ніхто ні на чому не присягає», — зазначив він.

Згодом, за його словами, у березні приїхало посольство від Війська Запорозького до Москви на чолі із Самійлом Богдановичем Зарудним. І привезли умови від Війська Запорозького, які цар мав затвердити, тобто з якими він повинен був погодитися. Ця форма була винаходом уряду Богдана Хмельницького. Присягати він не може, але він же може підписатися, що він з цим згоден. І вони змусили під кожним пунктом підписатися. Біля кожного пункту цих статей Богдана Хмельницького цар написав «быть по сему». Це значить, що фактично присягнув. І коли в 1659 році після Конотопської битви, повалення Івана Виговського та обрання Юрія Хмельницького, була друга Переяславська Рада. Тоді делегація Війська Запорозького приїхала в Переяслав, там уже стояло Московське військо на чолі з тим самим Олексієм Трубецьким, який з-під Конотопа тікав нещодавно і який в Україну затягнув сіверську старшину, яка вирішила, що їм краще були під Москвою, ніж під Військом Запорізьким", — пояснив історик.

Коваленко додав, що Юрій Хмельницький не один приїхав, там була ціла делегація від Війська Запорозького.

«Вони опинилися в такій фактично ролі заручників. Бо тут Московське військо, тут сіверська старшина, яка на боці Москви, і їх купка. (…) І була виставлена умова, що „ми даємо вам статті вашого батька Богдана Хмельницького, ви під ними підписуєтеся, що ви з ними згодні, а взамін вас сіверське козацтво визнає гетьманом“. Вони підписалися під цим, а потім приїхали в Чигирин, підняли в канцелярії список статей Богдана Хмельницького, почали звіряти, а там було багато розбіжностей, у тому числі й така розбіжність, що митрополита Київського повинен був затверджувати Московський патріарх. Це дуже обурило уряд Юрій Хмельницького, але куди вже було подітися. Ладно, проковтнули й підписалися», — підсумував незалежний дослідник.