Історик розповів, як москва ще в XVII ст. уторовила «лнр» і «днр» в Україні
Так звані лнр та днр — така сама схема, як у 17 ст, коли москва почала використовувати частину козацтва. Тобто москва до Переяславської Ради пролила немало своєї крові та крові українців.
Про це під час ефіру заявив дослідник української історії Сергій Коваленко.
«Не було ніякого перенесення столиці з Чигирина в Батурін. Певна кількість сепаратистів з Сіверщині, а не зі всієї Лівобережної України, вирішили нав’язати війську Запорізькому своє бачення. У 1638 році відбулася окупація Запорізької області військами Речі Посполитої. А завдяки Богдану Хмельницькому відбулося відродження та перенесення столиці до Чигирина. Тобто це був розвиток тієї ж самої держави Війська Запорізького. Її так само назвали, хоча Чигирин був вже не Запоріжжі. Тобто була відродження держави. А 1648 році столиця була перенесена в Чигирин», — каже історик.
Він нагадав, що на Наддніпрянщині були запроваджені полки, як адміністративні територіальні одиниці.
" Вже у 1660 році дядько колишнього Гетьмана війська Запорізького Юрія Хмельницький вирішив, що він не згоден з так званим замиренням з Річчю Посполитою та виступив зі своєю альтернативною. Він наголосив, що треба залишатися у союзі з москвою. Він не був на початку сепаратистом, а лише хотів нав’язати свою політичну програму всьому війську Запорізькою. Після того, як він побачив, що зі своєю політичною програмою не має популярності, він зрозумів, що єдина його надія полізти під москву. І вже з того моменту у 1661 році, він став сепаратистом. Після чого, почав відривати частину Війська Запорізького під себе під зверхністю москви. Без москви він не мав жодних шансів. Єдиною надією було, що прийде москва зі своїм військом і він за його допомогою все здобуде. Його політична програма з орієнтаціє на москву привела його до сепаратизму. З рештою москва почала використовувати частину козацтва. Тобто так звані лнр та днр — така сама схема, як у 17 ст. А москва не втрачає державні традиції та працює за опрацьованими схемами", — каже історик.
Він нагадав, що москва до Переяславської Ради пролила немало своєї крові та крові українців, які їх то підтримували то ні. Адже після приходу російських військ, вони відчули себе другим сортом.
«Однак ніякого повстання під окупацією не було. Це те ж саме, зараз повстання робити у Донецьку. Це величезний ризик. Ворога легше запустити, ніж потім його позбутися. Щоб показати йому на двері буте пролито більше крові, ніж якби його не впустили на початку», — резюмує історик.
