Пам’яті жертв війни

До прем’єрного виконання «Кантати» в Україні були залучені хор та оркестр Національної опери України, хор Капели Лятошинського Національного будинку музики, солістка — Іда Алдріан (Австрія), хормейстер — Богдан Пліш, диригент — Кент Нагано (США). На прем’єрі був присутній і сам композитор Йорг Відманн.

Приїзд маестро Кента Нагано в Україну став справжньою подією в світі мистецтва. З 2015 року Нагано є генеральним музичним директором і головним диригентом Гамбурзької державної опери та генеральним музичним директором Гамбурзького державного філармонічного оркестру. Він є почесним диригентом Берлінського симфонічного оркестру Німеччини з 2006 року, Кончерто Кельн з 2019 року, Монреальського симфонічного оркестру з 2021 року та Державного оркестру Гамбурзької філармонії з 2023 року. Кент Нагано регулярно працює з провідними міжнародними оркестрами: симфонічним оркестром Баварського радіо, філармонічним оркестром Радіо Франції, оркестром Національної опери в Парижі, Чиказький і Детройтський симфонічні оркестри, Віденський симфонічний оркестр. В рамках проєкту «Музика заради миру» маестро Нагано вперше диригував симфонічним оркестром Національної опери України.

Ще однією особливістю заходу стало залучення до ролі читця в «Кантаті» Відманна відомої української правозахисниці Олександри Матвійчук, лауреатки премій імені Василя Стуса та «Захисник демократії», голови організації «Центр громадянських свобод», що була нагороджена Нобелівською премією миру 2022 року. Вочевидь, голос Олександри, який з різних міжнародних майданчиків нагадує світу про людський вимір війни, необхідність побудови справедливого миру та притягнення до відповідальності злочинців, підсилить головний меседж проєкту — шукайте миру і невтомно поривайтесь до нього! (Псалом 34).

Проєкт реалізується Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, Національноою оперою України імені Т. Г. Шевченка, Національним будинком музики, Благодійного фондом Марії Дідковської «Відкрита музика міста».

Головним партнером проєкту є Посольство Федеративної республіки Німеччина в Україні.

Напередодні української прем’єри учасники проєкту зустрілися з представниками ЗМІ. Пропонуємо уривки з їхніх виступів.

Петро Чуприна — Генеральний директор-художній керівник Національної опери України:

«У нас сьогодні знакова подія. Це справді акція вшанування жертв війни і знак солідарності світової культурної громадськості з Україною.

Виконавці першої частини: хор, оркестр, солісти Національної опери України: сопрано — Лілія Гревцова, мецо-сопрано — Ірина Петрова, тенор — Олександр Нікіфоров, бас — Сергій Ковнір. Диригент — Микола Дядюра. Хормейстер — Богдан Пліш.

Хотів би зосередити увагу на другій частині нашого вечора. Буде виконано — «Кантату часів війни» (Cantata in tempore belli) Йорга Відманна. Німецький кларнетист, диригент та композитор Йорг Відманн, що входить до трійки найбільш виконуваних сучасних композиторів світу, — вирішив написати музику про війну, використовуючи тексти німецьких поетів різних століть та тексти з Біблії. Світова прем’єра «Кантати» відбулася за участі хору Капели Лятошинського та Гамбурзького державного оркестру під орудою Кента Нагано у лютому 2025 року в Ельбській філармонії (м. Гамбург).

Для нас велика честь мати таке високе представництво. Кент Нагано вперше диригує в Україні. Переконаний, що це надзвичайно важлива подія в царині мистецтва".

Микола Дядюра, головний диригент Національної опери України:

«Ми дуже хвилювалися, це надзвичайно важливий для нас концерт. Нічого подібного ще було. Думаю, що буде непогана якість.

Вважаємо, що культура і політика речі нероздільні. Сьогодні партитура пана Відманна об’єднала велику кількість людей з різних країн. Кожен диригент бачить той самий твір трішечки по-різному. Цей твір дуже складний. А чому поєднали музику Моцарта та Відманна, стане зрозуміло під час самого концерту.

Іда Алдріан, мецо-сопрано (Австрія):

«Дуже рада бути сьогодні тут, у Києві. У лютому відбулася прем’єра „Кантати часів війни“ у Гамбурзі. Тоді головний хормейстер Національної опери України Богдан Пліш запитав мене, чи готова я приїхати в Україну, якщо буде така можливість і виступити на українській прем’єрі. Я погодилася і рада тут бути разом з вами. Відчула тепле ставлення до мене й чоловіка в Україні. Мене зачарував цей твір. Вірю, що у слухачів він викликатиме такі ж емоції».

Богдан Пліш, головний хормейстер Національної опери України:

«Дуже щасливий, що в тих обставинах, в яких ми перебуваємо, нам вдається зробити те, що відбудеться за кілька хвилин. У житті не так часто бувають ситуації, коли сполучається багато різноманітних речей. Але випадіння будь-якої руйнує все, а наявність усіх значно збільшує масштабність і зміст того, що буде відбуватися.

«Реквієм» Моцарта не потребує ніяких рекомендацій. Зрозуміла історія цього твору і те, що він має з собою нести. А коли я познайомився з музикою Вадманна, то був вражений, настільки вона багата на різні виразні засоби. Спрямованість цього твору і його зміст, це те, чого сьогодні потребує Україна і буде співзвучно резонувати у кожному серці. Але цього також потребує весь світ. Після прем’єри у Гамбурзі на сайт оркестру надійшло повідомлення однієї глядачки, що була в залі. Вона написала, що її цей твір зачепив, жінка плакала. Вона вважає, що цей твір має 2−3 рази на сезон виконуватися в Гамбурзі. Ця музика здатна формувати людей, спрямовувати їх у правильному напрямку.

Колись у книжці свого вчителя я прочитав таку думку: «Ця суєта, весь рух людського життя, покликані дати можливість знайти для себе споріднені душі». Коли я відкрив музику Вадманна, то ще не знав його особисто, але вже знав, що у нас споріднені душі. Яке було моє щастя, коли у процесі реалізації цієї програми я зустрів багато споріднених душ. Кращий доказ, що я не помилявся, всі люди, які зараз тут зібралися".

Йорг Відманн, композитор:

«Хочу поділитися однією історією. Коли Кент Нагано запитав мене, чи можу я написати твір, присвячений його прощальному сезону у Гамбурзькій філармонії, я відповів, що так. Але попередив, що у наш час, коли у світі вибухають війни, конфлікти не можу написати просто якийсь нейтральний, презентаційний твір. Мрію написати щось про те, що відображатиме мої почуття.

Мушу сказати про наш досвід прем’єри у Гамбурзі був дуже зворушливим. Плакав я, плакали музиканти. Був дуже радий познайомитися з командою Богдана Пліша. Вдячний йому, що запросив нас до Києва. Також хочу подякувати всім, хто допоміг нам з цією поїздкою.

Звичайно ми, митці — художники, музиканти, співаки не можемо завершувати війни. Але можемо подавати голос бажання завершення війни. Музика може робити багато речей. Може заспокоювати як мама, яка бере дитину на руки. І вона може дарувати надію.

Намагався помістити у цей твір усі жахіття війни. А в кінці помістив послання — месу завершення війни і надію. Уривок з Біблії звучить як послання, як заклик.

Від війни завжди страждає людина. Тому я поставив у середину цієї кантати жінку, яка втратила дитину. Сповідаюся, що наша солістка чудово втілить цей образ. Я обирав тексти не лише з Біблії, а й з інших джерел, аби надати цій жінці голосу.

І сам той факт, що сьогодні тут відбувається ця подія, дає мені надію!"