Україна повинна ініціювати негайне скликання позачергових засідань Радбезу та Генасамблеї ООН — Голомша
З огляду на безперервні та цілеспрямовані ракетні обстріли з боку російської федерації, основними цілями яких є житлові будинки, медичні установи, школи, дитсадки, магазини, культурні пам’ятки та критична інфраструктура, Україна повинна ініціювати негайне скликання позачергових засідань Ради Безпеки та Генеральної Асамблеї ООН.

Про це заявив політик, заслужений юрист України Микола Голомша.
Ці дії мають на меті привернути увагу до масштабності порушень міжнародного гуманітарного права, зафіксувати злочини рф на глобальному рівні та активізувати політичні, правові й економічні інструменти тиску на агресора.
Масштаб гуманітарної катастрофи
За офіційними даними, станом на початок 2025 року росія випустила понад 51 000 керованих авіабомб та між 12 і 17 мільйонів артилерійських снарядів по території України. Лише у 2024 році було зафіксовано понад 1 614 атак на освітні заклади, щотижня в середньому 16 дітей гинуть або зазнають поранень.
Пошкоджені цивільні об’єкти: лише до середини 2023 року понад 1,5 млн житлових будинків були зруйновані або пошкоджені .
Окремі приклади:
• Суми, 13 квітня 2025 року — внаслідок ракетного удару по житловому масиву та транспорту загинуло 35 осіб, серед них 15 дітей, понад 129 — поранено.
• Кривий Ріг, 4 квітня 2025 року — касетними боєприпасами вражено школу, житлові будинки та магазини, 20 загиблих, з них 9 дітей, понад 75 поранених.
• Київ, липень 2024 року — лише за один місяць зафіксовано 219 загиблих, 1018 поранених, у т.ч. внаслідок удару по лікарні.
Це не винятки — це системна тактика залякування цивільного населення, яка суперечить усім базовим принципам міжнародного гуманітарного права та Статуту ООН.
Необхідність скликання Ради Безпеки ООН
Рада Безпеки має розглянути:
• конкретні докази масових злочинів, надані Україною (фото, відео, супутникові знімки, покази очевидців);
• системний характер атак, спрямованих проти цивільного населення;
• порушення Женевських конвенцій і Статуту ООН.
Мета — винесення резолюції про:
1. Засудження обстрілів цивільної інфраструктури;
2. Вимогу негайного припинення ракетних ударів з боку рф;
3. Підтримку міжнародного слідства;
4. Введення нових санкційних обмежень щодо військово-промислового комплексу рф;
5. Захист об’єктів гуманітарного призначення під моніторингом ООН.
Скликання Генеральної Асамблеї ООН — ключ до легітимної відповіді
Зважаючи на постійне блокування будь-яких рішень у Раді Безпеки через право вето рф, Генеральна Асамблея ООН має стати головним майданчиком для ухвалення резолюції, що передбачає:
Основні пункти запропонованої резолюції:
1. Вимога до рф припинити всі форми ракетних, дронових та артилерійських атак по території України, особливо цивільних об’єктів, шкіл, лікарень, історичних пам’яток.
2. Засудження рф як держави-агресора, що веде системну війну проти цивільного населення.
3. Визнання атак як таких, що мають ознаки воєнних злочинів.
4. Заклик до країн-членів активізувати санкційну політику, заморозити активи, зупинити експорт технологій до рф.
5. Підтримка створення Спеціального міжнародного трибуналу для розслідування злочину агресії.
6. Заклик до ЮНЕСКО терміново відреагувати на нищення об’єктів культурної спадщини в Україні.
7. Створення міжнародного механізму документування обстрілів з публічним звітом до ГА ООН.
Стратегічна мета — глобальна ізоляція агресора
І Рада Безпеки, і Генеральна Асамблея мають доповнювати одна одну: РБ — як форум оперативної безпеки, ГА — як арена глобальної моралі й консенсусу. Публічний осуд, широка підтримка резолюції, демонстрація фактів і закріплення правової відповідальності — це кроки, які знижують рівень безкарності рф і посилюють міжнародну підтримку України.
В підсумку потрібно відзначити, що:
Систематичні атаки росії на цивільне населення України — це не побічний ефект війни, а частина цілеспрямованої стратегії терору. У цих умовах мовчання світової спільноти рівнозначне потуранню. Тому Україна має діяти: ініціювати позачергові засідання Ради Безпеки та Генеральної Асамблеї ООН, з чіткими політичними, правовими та гуманітарними вимогами до рф.
«Це — не лише захист українців. Це — захист принципів міжнародного права, Статуту ООН і самої ідеї світового порядку», — резюмує М. Голомша.