Український вертеп виник та розвивався разом з європейським — директор Київського академічного театру ляльок
Ми ще тоді вміли іронізувати та розуміли, що таке свобода думки та мали самобутність.
Про це під час ефіру заявив директор Київського академічного театру ляльок Ігор Гулим.
«Наш український вертеп виник та розвивався разом з європейським вертепом. Навіть український вертеп розвивався краще. Однак через радянську систему цінностей, було кліше, що театр ляльок це лише для розваги дитини. В Європі ж є театр маріонеток, ростових або механізованих ляльок. Тому прищепити таку ж думку в Україні поки важко, бо у людей є певний стереотип до театру ляльок. А ми боремося за те, щоб театр ляльок був цікавим, як дорослим, так і дітям. Раніше ж робилося все, щоб українські казки та українська література були нецікавими. І все робилося для того, щоб менше людей про них знали. На полицях були або російські казки або західні казки російськими мовами», — каже директор Київського академічного театру ляльок Ігор Гулим.
За його словами, український вертеп був найцікавішим у 17−18 ст.
«Як пишуть учасники вертепу того часу, він був демократичним, на відміну від Європи, де вертеп був у храмі. Там зазвичай показувалися певні релігійні історії. В Україні крім релігійної тематики, було багато сучасних побутових тем для людей. Ми ще тоді вміли іронізувати та розуміли, що таке свобода думки та мали самобутність», — каже Ігор Гулим.
За його словами, наразі будь-який театр, не тільки театр ляльок бореться за аудиторію з усілякими мережами, серіалами та фільмами.
«Вертеп у певних випадках буде цікавим, але навряд чи він викличе таке ж захоплення, як тоді у 17−18 ст. Однак, експериментувати треба. Однак зараз здивувати глядача дуже важко. Хоча театр ляльок це велика та потужна історія, якщо брати в цілому. Хочеться, щоб в нас були європейські тенденції. Тобто, щоб і дорослим глядачам було цікаво подивитися виставу без дітей. Тому ми зараз робимо сімейний репертуар або додаємо ще і дорослий репертуар», — резюмує І. Гулим.
