Апокрифи Володимира Кальненка

У Музеї гетьманства експонується виставка «Апокрифи» українського живописця і педагога Володимира Кальненка.

Апокрифи Володимира Кальненка

Майбутній художник народився 1944 року на Київщині. Художню освіту здобув в Інституті імені Рєпіна (у минулому — Петербурзька художня академія, в якій навчався Тарас Шевченко). У своїй квартирі на берегах Неви започаткував «Тарасові ночі». А 1986 року, коли вибухнув Чорнобиль, Володимир Іванович повернувся до Києва, аби відроджувати тут українське мистецтво, що сягає корінням української душі.

У творчому доробку художника близько 30 групових та персональних виставок, як в Україні, так за кордоном. Він створив сотні картин, а ще ілюстрації до книжок, розписи храмів. Полотна митця зберігаються у музеях і приватних колекціях в Україні, США, Канаді, Швейцарії, Франції, Росії та інших країнах.

2001 року під враження від приїзду в Україну Івана-Павла ІІ В. Кальненко пише картину-ікону «Папа Римський говорить українською». Нині оригінал цього твору знаходиться в Торонто.

Протягом останніх дев’яти років художник працює над ілюстраціями до «Кобзаря» і «Слова о полку Ігоревім». А з початку російсько-української війни розробляє картини-триптихи на тему війни у постмодерністському стилі з елементами українського бароко.

Постать митця не залишається поза увагою кінорежисерів. 2009-го О. Домбровський зняв про нього телевізійний фільм «Стезі пізнання». А 2014-го Галина Лаврінець — документальну стрічку «Вперед, діти Вітчизни». Фільм пані Галини був представлений на міжнародних кінофестивалях у Києві, Одесі, а також Польщі. 2016-го включений до програми Канського міжнародного кінофестивалю.

На виставці представлені два масштабні триптихи Володимира Кальченка «Майдан» та «Усім борцям за волю України», що демонструють біль митця, його «закований у художній пензель патріотизм». У картинах поєднані автобіографічні мотиви з постмодерністичними елементами, біблійними сюжетами, постреволюційними і вічними символами.

На Триптиху «Усім борцям за волю України» фотографія з воїнами Російської імперії у військових строях, в яку вписані автопортрет Тараса Шевченка та реальна постать — дід художника Михайло Синельник, воїн полку Павла Полуботка, що входив до армії УНР. На передньому плані — хлопчик Ладомир (син В. Кальненка), дитя, яке зростає в юнака-воїна з окресленими рисами мужності, силою свідомості та клятвою «стояти до кінця» на шляху загарбника зайди.

У третій частині триптиху постає людина в лицарських обладунках, що водночас є художником, який тримає в руках пензель і палітру. Це автопортрет Володимира Кальненка на тлі його картин. Ці «картини в картині», його власні полотна, написані як в Україні, так і в «петербурзький період» творчості художника.

У триптиху «Майдан» митець змішує символи різних епох і часів. Цей триптих вибудований на протиставлені добра і зла. Тут автор доволі вільно оперує часовим простором від сьогодення до біблійних часів.

Ліва частина триптиху знаменує знищення «диявола», якого символізує червона голова Леніна. Поруч — боротьба між злим левом і Самсоном. Третій план — янгол благословляє удавлення лева.

На правій стороні триптиху — голова праведника Івана Хрестителя на тарелі. Тут же янгол, який стоїть непорушною стіною в позі охоронця Землі і Неба, і храму Божого.

Простір центральної частини пронизує біла кобилиця, що є символом волі, благородства, руху і сміливості. Нижня площина картини усіяна касками різних часів — єгипетська, антична, бронзового віку, в’єтнамська, пробита щитом, а також реальна каска з Майдану. А ще — дитя в череві матері, символ, навіяний словами Влада Троїцького, що «на Майдані народилося дитя», новий прояв свідомості для всіх українців.

Фото автора

Апокрифи Володимира Кальненка
Апокрифи Володимира Кальненка
Апокрифи Володимира Кальненка
Апокрифи Володимира Кальненка