Апокрифи Володимира Кальненка

Майбутній художник народився 1944 року на Київщині. Художню освіту здобув в Інституті імені Рєпіна (у минулому — Петербурзька художня академія, в якій навчався Тарас Шевченко). У своїй квартирі на берегах Неви започаткував «Тарасові ночі». А 1986 року, коли вибухнув Чорнобиль, Володимир Іванович повернувся до Києва, аби відроджувати тут українське мистецтво, що сягає корінням української душі.

У творчому доробку художника близько 30 групових та персональних виставок, як в Україні, так за кордоном. Він створив сотні картин, а ще ілюстрації до книжок, розписи храмів. Полотна митця зберігаються у музеях і приватних колекціях в Україні, США, Канаді, Швейцарії, Франції, Росії та інших країнах.

2001 року під враження від приїзду в Україну Івана-Павла ІІ В. Кальненко пише картину-ікону «Папа Римський говорить українською». Нині оригінал цього твору знаходиться в Торонто.

Протягом останніх дев’яти років художник працює над ілюстраціями до «Кобзаря» і «Слова о полку Ігоревім». А з початку російсько-української війни розробляє картини-триптихи на тему війни у постмодерністському стилі з елементами українського бароко.

Постать митця не залишається поза увагою кінорежисерів. 2009-го О. Домбровський зняв про нього телевізійний фільм «Стезі пізнання». А 2014-го Галина Лаврінець — документальну стрічку «Вперед, діти Вітчизни». Фільм пані Галини був представлений на міжнародних кінофестивалях у Києві, Одесі, а також Польщі. 2016-го включений до програми Канського міжнародного кінофестивалю.

На виставці представлені два масштабні триптихи Володимира Кальченка «Майдан» та «Усім борцям за волю України», що демонструють біль митця, його «закований у художній пензель патріотизм». У картинах поєднані автобіографічні мотиви з постмодерністичними елементами, біблійними сюжетами, постреволюційними і вічними символами.

На Триптиху «Усім борцям за волю України» фотографія з воїнами Російської імперії у військових строях, в яку вписані автопортрет Тараса Шевченка та реальна постать — дід художника Михайло Синельник, воїн полку Павла Полуботка, що входив до армії УНР. На передньому плані — хлопчик Ладомир (син В. Кальненка), дитя, яке зростає в юнака-воїна з окресленими рисами мужності, силою свідомості та клятвою «стояти до кінця» на шляху загарбника зайди.

У третій частині триптиху постає людина в лицарських обладунках, що водночас є художником, який тримає в руках пензель і палітру. Це автопортрет Володимира Кальненка на тлі його картин. Ці «картини в картині», його власні полотна, написані як в Україні, так і в «петербурзький період» творчості художника.

У триптиху «Майдан» митець змішує символи різних епох і часів. Цей триптих вибудований на протиставлені добра і зла. Тут автор доволі вільно оперує часовим простором від сьогодення до біблійних часів.

Ліва частина триптиху знаменує знищення «диявола», якого символізує червона голова Леніна. Поруч — боротьба між злим левом і Самсоном. Третій план — янгол благословляє удавлення лева.

На правій стороні триптиху — голова праведника Івана Хрестителя на тарелі. Тут же янгол, який стоїть непорушною стіною в позі охоронця Землі і Неба, і храму Божого.

Простір центральної частини пронизує біла кобилиця, що є символом волі, благородства, руху і сміливості. Нижня площина картини усіяна касками різних часів — єгипетська, антична, бронзового віку, в’єтнамська, пробита щитом, а також реальна каска з Майдану. А ще — дитя в череві матері, символ, навіяний словами Влада Троїцького, що «на Майдані народилося дитя», новий прояв свідомості для всіх українців.

Фото автора