Голохвастий на оперній сцені

Національна опера України ім. Тараса Шевченка звернулася до української класики. Тут поставили балет «За двома зайцями» за однойменною п’єсою Михайла Старицького.

Ідея балету належить заслуженій артистці України, солістці театру Тетяні Андреєвій. Пані Тетяна корінна киянка, і вона давно мріяла про балет, який був би пов’язаний з Києвом. А саме сюжет Михайла Старицького міг би чудово розповісти про нашу столиці, про київський дух і саме серце давнього міста.

З цією ідеєю вона прийшла до балетмейстера, народного артиста України Віктора Литвинова, а потім до композитора, заслуженого діяча мистецтв України Юрія Шевченка. Як згадує Юрій Валентинович, він сприйняв цю ідею з радістю, адже ще в юні роки йому запам’ятався художній фільм «За двома зайцями», в якому головні ролі блискуче виконали Борисов і Криніцина, потім бачив драматичні вистави на сценах багатьох театрів.

Вже зараз, коли балет створений, то здається, що так і має бути. А коли лише починалися розмови про цей проект, то багатьом здавалося, що втілити його в життя неможливо. Ідею підтримала дирекція Національної опери України. Робота над постановкою тривала три роки. Лібрето написала Тетяна Андреєва, вона ж виступила і продюсером проекту.

Потрібно було мову Старицького перекласти на мову пластики. Також над творцями спектаклю тяжіла любов глядачів до образів фільму. Треба було знайти свій погляд, свої виміри цього твору, аби це була не ілюстрація до кінострічки. Як свідчать постійні аншлаги, їм це вдалося.

Багато хто полюбив пісеньку з фільму «В небі канареїчка співає» на музику Вадима Гомиляки. І коли виникла ідея балету, то перед композитором Юрієм Шевченком постало питання чи використовувати цей популярний твір. Вирішив не цитувати саму пісню, а взяти самі інтонації, які йдуть через увесь балет. Залежно від зображуваних подій це може бути ностальгічний вальс, галоп і, навіть, похоронний марш.

Серед виконавців насамперед варто відзначити Тетяну Андреєву, яка блискуче виконує роль Проні Прокопівни. Роль Голохвастова в різних складах виконують заслужений артист України Микита Сухоруков і Ярослав Ткачук. Кожен з них зумів знайти свого Свирида Петровича. Запам’ятовується також Галя, партію якої виконує заслужена артистка України Тетяна Льозова.

Серед творців балету відомі постаті в українському і світовому мистецтві. Диригент-постановник — корифей українського театру, народний артист України Володимир Кожухар. Свого часу разом з оркестром під його керівництвом виступали відомі в усьому світі виконавці Давид Ойстрах, Лев Оборін, Яків Флієр, Гідон Кремер, Святослав Ріхтер, Станіслав Нейгауз, Мстислав Ростропович, Олег Криса, Богодар Которович. Художник-постановник — Сергій Маслобойщиков, він же — кінорежисер, театральний режисер, кіно- та театральний драматург, документаліст, графік, дизайнер; автор багатьох кінофільмів, театральних (драматичних, оперних, балетних) вистав у театрах України і за кордоном, лауреат понад 50 міжнародних та вітчизняних нагород у галузях кіномистецтва, театру та образотворчого мистецтва. Художник костюмів — Ганна Іпатьєва. У Національній опері України вона створила костюми до опер і балетів «Ріголетто» Дж. Верді, «Кармен» Ж. Бізе, «Фауст» Ш. Гуно, «Норма» В. Белліні, «Картинки з виставки» М. Мусоргського, «Весна священна» І. Стравінського, «Раймонда» О. Глазунова, а також до численних вистав у Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва, Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, Національній філармонії України, Харківській національній опері, Латвійській національній опері, Київському національному академічному театрі оперети та багатьох інших театрах в Україні та за її межами.

Сергій Маслобойщиков довго працював над сценографією. Були різні варіанти. Надзвичайно цікавим його рішенням стало створення у балеті Андріївської церкви з мальв. А в костюмах Ганни Іпатьєвої гармонійно поєдналися традиції і сучасність. Вся творча група намагалася передати у виставі свою любов до рідного міста, відтворити дух Києва.

Перед глядача постає Голохвастий як дуже талановита людина, що щиро закохується і в Проню, і в Галю. Це стрижень вистави, людина-свято, людина-феєрверк. У цьому образі втілені ідеї руху і вічного життя. Це чарівний негідник і чарівний бешкетник.

Також у виставі можна побачити іншого Голохвастого, який через багато років вже зовсім по іншому оцінює своє життя. По сцені літають асигнації, як свідчення того, що насправді це лише звичайні папірці, за які не можна купити ні щастя, ні кохання.

Іронічний характер мають похорони Голохвастого. Це швидше прощання не з людиною, а з мрією. Адже в труну кладуть гітару і шляпу головного героя. Це прощання з чимось прекрасним, що є в житті кожної людини.

«Я хочу, щоб на сцені Національної опери України з’являлися сучасні українські назви. Про наш час мають розказати ті вистави і та музика, що створюються зараз. Тому частіше треба звертатися з такими пропозиціями до наших сучасних композиторів. Звичайно, це нелегкий шлях на якому можуть бути і невдачі. Але на цьому шляху можна знайти і діаманти, що надовго увійдуть в історію української музики», — розповів композитор Юрій Шевченко.

Хочеться побажати, аби балет, який вже встиг полюбити столичний глядач, згодом поповнив афіші оперних театрів у Харкові, Львові, Одесі і Дніпрі. А після нашої перемоги у російсько-українській війни став окрасою і Донецької опери.