Повернення легендарної рок-опери

У День проголошення незалежності України — 24 серпня 1991 року, на сцені Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка відбувалася прем’єра рок-опери «Біла ворона». А днями цей легендарний твір поповнив репертуар Київського національного академічного театру оперети.

Ця епохальна рок-опера створена відомим поетом Юрієм Рибчинським у тандемі з популярним композитором Геннадієм Татарченком. У цьому році поема «Біла ворона» відзначає 30-річний ювілей. З цієї нагоди Національна оперета України підготувала оригінальну сценічну версію, ідеї якої втілив режисер-постановник Максим Голенко та балетмейстер-постановник Максим Булгаков. Нова постановка вражає своєю масштабністю та грандіозністю.

Ключовим лейтмотивом рок-опери стала боротьба за свободу — актуальна тема для нашої держави як у 90-х роках, так і сьогодні — у період російської агресії. На тлі війни та кривавих баталій вимальовується тендітна постать головної героїні — Жанни д’Арк. Юної, але не зламної. Зрадженої, але не скореної.

Жанна д’Арк — непересічний персонаж, який повсякчас викликає інтерес у митців. Але у «Білій вороні» головна увага сфокусована не на історичних фактах і реаліях, як це було в більшості художніх творів, а на особистій драмі Орлеанської діви, яку зрадив коханий.

Серед виконавців головних ролей у виставі заслужена артистка України Тамара Ходакова (Жанна), народний артист Микола Бутковський, заслужені артисти Ася Середа-Голдун, Арсен Курбанов, Любов Доброноженко, заслужений працівник культури Зоя Кравченко, а також Д. Воронов, І. Ніколаєв, В. Котенко, О. Харламов, О. Кириллов, М. Гуменний-Петрівський, К. Басковський, М. Боднар, К. Кобієва.

Як зазначив генеральний директор-художній керівник національної оперети Богдан Струтинський, це абсолютно нова версія з дуже цікавим сценічним рішенням. Над виставою працювала ціла плеяда молодих і талановитих митців.

«Маємо багато різноманітних оригінальних проектів. Сьогодні в театрі п’ять сцен і всі вони активно працюють. Зокрема, це проекти концертної діяльності.

Лише в лютому мали два міжнародних проекти. Один з них присвячений головуванню Румунії в Євросоюзі. Другий — наша спільна робота з польською стороною. У березні Оперета їде на місячні гастролі і виступатиме на головних сценічних майданчиках Польщі. До 14 лютого підготували концерт «Музика сердець», а сьогодні знову прем’єра. Все це сьогодні роботи не просто. Хочу подякувати всьому колективу, яким вміє зібратися і видати хороший результат", — підкреслив очільник Національної оперети України.

Поет і драматург Юрій Рибчинський поділився секретами створення рок-опери «Біла ворона»:

«На цю роботу мене надихнула рок-опера «Ісус Христос — супер-стар». Захотілося створити щось подібне. Зацікавився, про кого написано найбільше творів. На першому місці — Ісус Христос, а на другому, як це не дивно, Жанна д’Арк. Про неї писали Ануй, Шоу, Вольтер. Взагалі це унікальне явище у світовій історії. Більш не було такого випадку, щоб юна цнотлива дівчина з села стала головнокомандуючим. Французькі генерали зазнавали поразок. Раптом військо очолила дівчина і воно почало здобувати перемоги.

До Жанни д’Арк поняття нації не було. Вона стала першою в історії націоналісткою, першою поставила питання: «Хто ми?»

Писав цей твір ще коли був Радянський Союз, тоді не був впевнений, що його колись поставлять. Але ми записали платівку на фірмі «Мелодія». Головні партії співали Тамара Гварцителі і Олександр Малінін, а з українського боку — Таїсія Повалій та Ігор Демарін. Мала відбутися прем’єра з цим складом, але розпався Радянський Союз.

1991 року відбулася прем’єра українськомовного варіанту рок-опери на сцені Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка. Перший показ відбувся саме в той день, коли Верховна Рада проголосувала за незалежну Українську державу. І коли Наталія Сумська в кінці першої дії співала пісню «Свобода», то багатьом здалося, що ми присвятили її саме цій події. Хоча насправді твір почав писатися ще 1986 року, а 1989-го закінчили писати музику. Тоді нам не могло навіть наснитися, що постане незалежна Україна.

Ця вистава протягом дванадцяти років йшла з аншлагами, але потім зникла з репертуару франківців. Після цього багато років жоден з театрів не брався за роботу над цією рок-оперою. Зараз бачимо нове зацікавлення «Білою вороною». Її ставлять у Вінниці, Черкасах, Рівному, Миколаєві, а також в одному з театрів Молдови.

Багато речей, які були описані в цій п’єсі про ХV століття не втратили своєї актуальності й донині. І в час новітньої історії в будь-якій країні може настати середньовіччя, коли пануватимуть середні люди. В Радянському Союзі, щоб досягти успіх треба було бути такою середньою людиною. І лише з початком горбачовської перебудови з’явився попит на «білих ворон».

Жанна д’Арк перетворила юрбу на народ. А потім цей народ, який вона повела за собою, знову перетворився на юрбу і спалив її. Спочатку ми обираємо президентів, а потім намагаємося їх «спалити». Історія повторюється.

Сподіваюсь, що Національна оперета надасть цій рок-опері нового звучання".

Про сценічні постановки «Білої ворони» розповів режисер Максим Голенко:

«Це наша третя з Максимом Булгаковим постановка «Білої ворони». Спершу поставили її в Рівному. Дуже важливою для нас стала постановка в Миколаєві. Саме там її побачив Богдан Струтинський, який запропонував нам поставити її і в Національній опереті України. Віримо, що це буде найпотужніший варіант.

Жанною д’Арк врешті може виявитися кожен з нас. Ми не знаємо, де прихований той потенціал. Ще п’ять років тому не могли б і подумати, хто стане сучасним героєм, хто буде комбатом, або поведе за собою якийсь рух"

Балетмейстер-постановник Максим Булгаков упевнений в тому, що успіх цього проекту став можливим завдяки тому, що в нього повірили артисти і весь колектив театру. Художник-постановник Володимир Ковальчук зізнався, що шлях до постановки був тернистим, але спільними зусиллями вдалося здолати всі проблеми. Художник з костюмів Ольга Левченка розповіла, що для першого складу створили близько 100 костюмів, а також велику кількість красивого шкіряного взуття, великого значення надавали різноманітним дрібним деталям. А композитор Геннадій Татарченко пишається тим, що нарешті у нього з’явився привід потішити свої композиторські амбіції. Адже рок-опера, яка за тридцять років ставилася на сценах багатьох театрів, у тому числі й за межами України, вперше поставлена на сцені саме музичного театру.

Едуард ОВЧАРЕНКО

Фото Анатолія Федорціва