Уроки української історії

У Національному музеї історії України відкрили виставку «100 років Української революції. Відроджена держава», що присвячена сторіччю від початку Української революції 1917—1921 років та створенню першого українського парламенту — Української Центральної Ради.

Українська революція 1917—1921 років — низка політичних та військових подій національно-визвольної боротьби українського народу за відновлення власної державності, визначальними серед яких стали утворення: Української Центральної Ради — представницького органу українських демократичних сил (головою УЦР обрали Михайла Грушевського); різних форм національної державності (Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка).

Українська революція 1917—1921 років вперше показала світові суверенну українську державу та стала початковим етапом у боротьбі за незалежність, яка досягла своєї мети 1991 року. Ця революція започаткувала процес формування модерної політичної нації.

«Нам вдалося відновити українську державу, але антиукраїнські сили намагаються її знищити. І щоб не повторювати помилок сторічної давнини, ми повинні вивчати досвід Української революції і робити відповідні висновки», — наголосив на відкритті виставка віце-прем'єр-міністр України В’ячеслав Кириленко.

«З сьогоднішньої виставки розпочинається відзначення 100-річчя Української революції 1917—1921 років. Коли дивимося на ті події, то проводимо багато паралелей із сучасністю. Війна проти України розпочалася 100 років тому, тоді зовнішню агресію називали громадянською війною. Сьогодні маємо таку агресію на сході України», — зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Серед експонатів друкарська машинка «Underwood», що належала Левку Чикаленку — члену Центральної Ради та співробітнику її секретаріату.

Керівник Секретаріату Української Центральної Ради М. Єреміїв згадував, що приміщень не вистачало, тому спочатку секретаріат розташовувався в умивальних кімнатах Педагогічного музею: «На умивальники ми поклали дошки для креслення, яких було багато, і це були столи. Хтось нам пожертвував стару російську машинку, бо українських тоді ще в Києві не було». Поступово секретаріат розширився і виробив порядок ведення діловодства. Було створено Канцелярію Центральної Ради. Діловодство здійснювалося українською мовою, але законодавчі документи паралельно друкувалися російською, єврейською та польською.

Поряд прапор, що ймовірно належав повстанцям в с. Мошни на Черкащині, які у вересні 1920 року разом із холодноярцями брали участь у наступі на Черкаси.

Далі — книги з історії України, надруковані на початку ХХ ст. Серед них — праці, написані та упорядковані відомим українським істориком, Головою Української Центральної Ради Михайлом Грушевським.

Представлені світлини відомих діячів 1917—1921 років Михайла Грушевського і Симона Петлюри та зразки їхньої епістолярної спадщини, а поруч брошура Михайла Грушевського «Якої автономії і федерації хоче Україна», видана накладом Союзу визволення України (Відень 1917 р.).

Листівка «Кровавые события в Киеве» подає хронологічний опис подій Січневого збройного повстання, організованого Київським комітетом більшовицької партії проти Української Народної Республіки під час наступу військ радянської Росії на Київ. Повстання розпочалося вночі 16 (28) січня 1918 р. на заводі «Арсенал». До арсенальців приєдналися солдати деяких українських полків та робітники кількох підприємств. Вони висунули Центральній Раді ультимативні вимоги: передати владу радам і роззброїти українські військові частини. Центральна Рада відхилила їх і натомість зажадала беззастережної капітуляції. Збройні сутички почалися на Печерську, Шулявці, Деміївці, Подолі, а також у центрі міста. Січневе повстання тривало 7 днів до 22 січня (4 лютого) 1918 р. і закінчилося перемогою українських підрозділів. Але в цей час до Києва наблизилися російські більшовицькі загони під командуванням М. Муравйова. Після 5-денного артилерійського обстрілу 26 січня (8 лютого) вони захопили місто.

Представлено газету «Вісті Української Центральної Ради» — офіційний друкований орган Української Центральної Ради. Газета виходила з квітня до листопада 1917 р. у Києві. Всього вийшло 215 чисел.

У № 4 газети за квітень 1917 р. надруковано стенограму засідання Всеукраїнського національного з’їзду (конгресу), котрий працював у Києві 6—8 (19—21) квітня у приміщенні Купецького зібрання (нині — будинок Національної філармонії України) і викликав величезне піднесення національних почуттів української громадськості. Понад тисяча делегатів з України та поза її меж обрали новий склад Центральної Ради (115 осіб) перетворивши її з міської організації київської інтелігенції на представницький орган українського народу. У № 8 за травень 1917 р. йдеться про візит делегації Української Центральної Ради до Петрограда у травні 1917 р. з вимогою до російського Тимчасового уряду офіційно визнати право України мати національну територіальну автономію. Однак Тимчасовий уряд заявив, що задовольнити вимоги УЦР неможливо. У № 9 вміщено І Універсал Української Центральної Ради до українського народу, прийнятий 10 (23) червня 1917 р. Спираючись на волю народу Центральна Рада проголосила національно-територіальну автономію України.

Експонуються австро-угорська офіцерська та російська драгунська шаблі кінця ХІХ — початку ХХ ст. Подібними шаблями були озброєні вояки Армії Української Народної Республіки та Української Галицької Армії. Ще в одній вітрині репрезентовано гроші періоду відродження української держави, поштові марки, а також печатки збройних формувань Армії УНР. Ці предмети є матеріальним свідченням відродження української державності.

Поштові марки представлені трьома блоками. У першому блоці вміщені марки Російської імперії 1909 р. погашені печаткою з тризубом УНР. У другому блоці — перші поштові марки УНР 1918 р. У третьому — поштові марки 1919 р. з серії «Українська Народна Республіка», на яких зображені портрети видатних політичних і громадсько-культурних діячів та українські традиційні образи.

Також розміщена мапа українських етнічних земель періоду Української революції, надрукована у м. Берн (Швейцарія), поштові марки та світлини, на яких зображені подій Української революції, а саме: Свято свободи 16 березня 1917 р. (в Києві, Одесі, Вінниці, Чернівцях). Ці поштові марки надруковані ймовірно 1918 р.