Космічна енергетика від Дмитра Коваля

Дмитро — учасник багатьох всеукраїнських та міжнародних виставок, лауреат численних мистецьких премій. 2019 року художник став володарем Гранту президента України для видатних діячів у галузі мистецтва. Його художні твори знаходяться в музеях Запоріжжя і Чернівців, приватних колекціях Німеччини, Китаю, Чехії, Росії та України. Зокрема, у колекції третього президента України Віктора Ющенка. Основні напрямки в творчості живописця — імпресіонізм та пуантилізм, поєднані з абстрактним та декоративним мистецтвом.

— Минуле літо було для мене багатим на мистецькі пленери та творчі зустрічі, — згадує Дмитро Коваль. — А галерея «Мануфактура», з якою я маю давні творчі зв’язки, запропонувала провести персональну виставку. Ми вирішили зробити комбіновану експозицію, де будуть представлені як кращі твори, створені у минулі роки, так і нові роботи.

Виставка присвячена темі кохання. Це непросто прояв людського почуття, це — космічна енергетика. Експозиція представляє широту мистецького погляду на цю вічну тему. Кохання може бути в різних проявах, до навколишнього середовища, до людей, які тебе оточують, до улюбленої справи, якою займаєшся…

Відкриття виставки відбулося досить феєрично, досить тепло. Я навіть не чекав, що з’явиться скільки глядачів, яким не байдуже сучасне мистецтво. Серед них були мої друзі, колеги, учні, журналісти. Для мене честь, що виставку відвідала дружина третього президента України Катерина Ющенко, відомі українські художники Василь Чебаник, Анатолій Марчук, Філіп Чорнобров, заслужений журналіст України Сергій Комісаров та багато інших знаних людей. Чимало критиків відзначили виставку, як один з кращих мистецьких проєктів 2019 року.

Також у рамках виставки відбулася творча зустріч. Ті, хто не зміг побувати на відкритті, мали змогу поспілкуватися зі мною стосовно експозиції. Тут я розповів про представлені твори, концепцію виставки, стилістику моєї творчості. Адже тут зібрані різні цикли, представлені різні періоди мого життя. Починаючи з 2010 року, коли я вступив до Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури і зрілі твори, де я вже сформований як майстер зі своїм поглядом на мистецтво.

Деякі полотна створював роками, починав малювати, а потім повертався до них із зовсім іншим життєвим поглядом, з іншою життєвою філософією і досвідом. Через кілька років вони відкривалися мені зовсім по-іншому.

На виставці представлено 45 робіт, всі вони були знаковими для певних періодів моєї творчості. Одне з центральних місць в експозиції займають портрети, створені в останні роки. Більшість портретів малював з натури. Але моя кохана жінка мені ніколи не позувала, інколи навіть була далеко від мене, коли я малював її портрети. Портрет «Лілі» — містичний. А в портреті «Зародження стихії» намагався створити романтичний і загадковий образ. Не ставив собі иету передати схожість, для мене було важливо через колір, через композицію передати моє відчуття цієї людини.

Центральне полотно виставки — «Народжена стати серцем життя». Це своєрідне ноу-хау. Цей і цикл інших творів вирішені у просторі 3-Д. Чим далі мені стає цікавіше виходити за рамки стандартного вирішення картинної площини, стандартної композиційної побудови. Я люблю експериментувати. Почав працювати над цією роботою ще коли навчався в Академії, кілька разів відкладав, бо не міг визначитися, як я її до кінця бачу. В ході пошуків народилася, як на мене, досить цікава робота.

Крім портрета полюбляю працювати в жанрі пейзажу. Мені не цікаво малювати лише задля пізнаваності місцевості. Я люблю інтимний, ліричний пейзаж. Намагаюся передати повітря і свій стан, коли спілкуюся з природою. Кожен пейзаж досить індивідуальний і характерний. Приміром, дуже різняться один від одного пейзажі «Зимовий вітер» і «Літнє марево». Вони різняться і живописним, і композиційним підходами, створювались в різних куточках нашої країни і зовсім під іншими враженнями. Багато хто з глядачів виділяє саме пейзаж «Літнє марево», але ніхто навіть не здогадується, що він створювався у Криму.

Роботою «Дівчинка в осінньому листі» намагався передати свою любов до українського села. Багато речей на перший погляд здаються непримітними. Але насправді красу можна побачити у звичайному. Треба лише ретельніше придивлятися до нашого життя.

Багатьох захоплює загадковий образ удови з картини «Жінка в чорному». Цей твір досить містичний. Дехто, при його перегляді, проводить паралелі з творчістю Врубеля. Можливо…

Одна з останніх створених на сьогодні серій — «Привиди старого озера». Вона складається з картини з однойменною назвою та робіт «Спогади про літо» і «Місто відчаю». Тут можна побачити образ незримого буття, образ потойбічного. «Зимова ніч» — один з визначних для мене творів. Тут я експериментував і відкривав для себе техніку пуантилізму. У картині «Людмила» спробував комбінувати техніку ілюзіонізму з абстрактно-декоративною площиною. Цей один з перших таких експериментів, але я вважаю досить вдалий.

Кожна картина потребує, аби перед її створенням був пройдений певний проміжок життя і отриманий певний життєвий досвід. Потрібно пережити щось особливе у житті, аби намалювати той, чи інший твір.

Нині працюю над створенням серії картин «Реквієм» і циклу «Таємнича Україна». Сподіваюсь, що ці цикли будуть завершені до кінця року і представлені на моїй великій персональній виставці в Музеї історії міста Києва. На цій виставці я планую показати більше 200 своїх робіт.