В останні дні осені

Музичний подарунок підготували кандидат мистецтвознавства, професор Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського Ірина Шестиренко, заслужена артистка естрадного мистецтва України Інна Андріяш і юна виконавиця Софія Андріяш-Місько.

У концерті прозвучали твори Фредеріка Шопена, Франца Шуберта, Вінченцо Белліні, інших зарубіжних композиторів, але найбільше уваги приділили музиці українських авторів. Талановитих виконавиць привітало Товариство Олени Теліги, членкинями якого вони є, та колектив Національного музею літератури України.

— Музей літератури запланував концерт, присвячений прощанню з осінню, провести який запропонували Ірині Шестеренко, — розповідає Інна Андріяш. — А пані Ірина запросила взяти в ньому участь мене й мою доньку Софію, оскільки я маю твори з осінньою тематикою.

Особливу увагу ми приділили творчості Віталія Кирейка. Саме восени і в грудні ми найчастіше згадуємо цього легендарного композитора, оскільки у грудні він народився, а в жовтні відійшов за межу життя. Проводимо такі концерти вже 20 років. Поки Віталій Дмитрович був живий, вони відбувалися за його участі. Один з таких творчих вечорів з успіхом пройшов у Національній музичній академії України за участю Національного оркестру народних інструментів України від керівництвом Віктора Гуцала. Доречно відзначити, що саме з цим колективом я записала свій перший музичний альбом «Я в серці маю те, що не вмирає», куди ввійшли чотири твори В. Кирейка. Таким чином ми популяризували музику Віталія Дмитровича.

Крім цього звернулися до музичної класики. Я оперна співачка, і виконую класичні твори на будь-якому музичному заході. Цього вечора заспівала каватину Норми з однойменної опери Белліні «Норма». Зовсім нещодавно я її виконувала в Іспанії на престижному Міжнародному фестивалі Мерсе, покровителя Барселони, де ми з донькою та разом з Українською асоціацією «Джерело» представили Україну. Норму я співала в українській вишиванці, а потім подарувала глядачам народну пісню «На вулиці скрипка грає», і разом з донькою Софією — «Мамину сорочку». До свого виступу додала танок з червоною українською хусткою. Глядачі довго аплодували і не хотіли відпускати нас зі сцени! Класику знають всюди, а українську музику ні. Тому було особливо приємно дарувати іспанцям свої рідні пісні.

Новий 2019 рік для мене почався у Барселоні. Після Божественної літургії в українській православній церкві 13-го січня пішла колядувати та щедрувати центральною вулицею цього міста (Рамбля) до площі Каталонії. Ми з донькою Софією та професійними співаками-українцями з Барселони йшли поряд з організатором цього Вертепу, президентом української Асоціації Ольгою Дзюбан, яка нас саме і запросила на це дійство. Співали колядки і щедрівки. Взагалі, майже весь рік, що вже йде до свого завершення, був пов’язаний з сонячною Іспанією, де легко співається завдяки теплому клімату та великій повазі до мистецьких особистостей. Музичний Фестиваль національних культур «Єднання співочих сердець», який я започаткувала в Києві і проводила в Українському домі, ми хочемо також провести і в цій крані. Зробити це не так просто. Для цього треба бути знаною в БарселоніЯ лише розпочала тут знайомити місцевих жителів та туристів зі своєю творчістю та давати перші майстер-класи по вокальному мистецтву.

В Іспанії ми з донькою Софією Андріяш-Місько взяли участь у фестивалі української музики, який організувала моя духовна посестра і колега, голова Української асоціації «Джерело» в Барселоні пані Ольга Дзюбан. Я подарувала слухачам яскраву пісню «Золота осінь» на мою музику і слова поета-дисидента Івана Коваленка. А моя донька — пісню «Квітуча Україна». Брали участь в інших культурних заходах, де, в першу чергу представляли українські пісні та показували професіоналізм у виконанні класичної музики.

Маємо багато творчих планів. Обов’язково і далі будемо втілювати в життя фестиваль «Єднання співочих сердець». Присвячуватимемо нові проєкти Віталію Кирейку. Через два роки відзначатимемо 95-літній ювілей Віталія Дмитровича. Думаю, що ми зможемо гідно вшанувати нашого видатного композитора.

Працюватиму над тематичними програмами. Зокрема, хочу організувати вечір оперної музики зі світових шедеврів. Можливо для виконання дуетів запрошу на нього баритона або тенора. І, звичайно ж, готуватиму вечори української та європейської музики у виконанні кращих учнів моєї вокальної школи Володимира Соломончука, Михайла Рогальського, Катерини Крюкової, Діани Мойсеєвої, Наталії Ткач і, звичайно, моєї доньки Софії, оскільки вона також є однією з моїх учениць.

У першу чергу від концертів повинні бути задоволені глядачі. Якщо вони вдячні та щасливі, значить щасливі і артисти. Цього вечора разом з глядачами були щасливими я та мої колеги по сцені — Ірина Шестеренко (фортепіано) та Софія Андріяш-Місько (ведуча, сопрано).