Літопис галереї в картинах

Музей сучасного мистецтва України у своїх виставкових залах презентує збірку «Колекція. Галерея 36», яка нараховує понад 150 робіт відомих українських художників.

«Галерея 36» — одна з перших приватних галерей, створена митцями для митців. Це центр тяжіння творчих людей, місце, де найталановитіші майстри воліли виставити свої картини.

Приміщення, в якому створювалася галерея, знаходилося на місці колишньої садиби, що належала мандрівникові, історику, поету, драматургу, академіку Петербурзької академії наук Андрію Муравйову. Після смерті Муравйова садибу успадкував його племінник, який продав її чиновнику В. Чернишу. У 1880 році архітектор А. Ніколаєв побудував на цьому місці будинок, який згодом отримав номер 36. Через десять років садибу й будинок купив лікар М. Петровський. А в 1907—1908 роках на місці цієї садиби, що розташована на місці найдавнішої частини Верхнього міста, вів розкопки В. Хвойка…

Засновники галереї подружжя — заслужений художник України Олександр Міловзоворов та мистецтвознавець Світлана Чернобородова. Це був проєкт, який допомагав талановитим митцям показати свої твори шанувальникам і потенційним покупцям. Художники з вдячністю за можливість експонувати виставки дарували засновникам свої роботи для колекції Галереї.

Галерея з’явилась, у приміщенні, де багато років знаходилася брудна й захаращена котельня. Творче подружжя та мистецтвознавець Сергій Тарнавський, який до них приєднався, самі розчистили від бруду напівпідвальне приміщення, зробили ремонт. Відкритий напівпідвал після довгих років незатребуваності, засяяв у новій якості на богемній вулиці столиці. Новий заклад культури вирішили назвати «Галерея 36», оскільки її адреса Андріївський узвіз, 36.

«Галерея 36» — другий великий мистецький проєкт Олександра Міловзорова. До цього він створив на Андріївському узвозі галерею «Триптих».

Професійна позиція засновників стала головним принципом у становленні галереї: вимогливий підхід до авторського кола, який було окреслено перспективними і вже затребуваними художниками, до тих робіт, що можуть бути експоновані, і які залишаться в колекції.

6 грудня 1995 року «Галерею 36» відкрили виставкою «MINI ART» (На жаль, Сергія Тарнавського не стало 5 листопада 2019 року. Він помер саме в той час, коли готувалася виставка «Колекція. Галерея 36»).

Галерея досить швидко розширювала свій творчий діапазон. Прекрасно налагоджені міжнародні контакти дали можливість провести чимало заходів. Багато з молодих художників отримали тут творчий старт у 90-ті роки. Сьогодні це вже знані митці. Творчий майданчик відкривав нові імена, допомагав художникам утвердитися в професії, підтримував фінансово.

За 22 роки існування в галереї провели 280 персональних і 15 колективних виставок. Їхніми учасниками були 186 митців з різних міст України, 36 художників з європейських країни та Канади. За цей час тут зібрали досить велику колекцію.

«Галерея 36» стала не просто виставковим майданчиком, а й місцем, куди приходили люди різних професій, об’єднані спільними інтересами.

Той шлях, який пройшли творчі цього невеликого, але надзвичайно яскравого центру культури, безумовно залишиться в історії Києва, історії Андріївського узвозу, впишеться в історії нашого часу.

Всі ці роки Олександру Міловзорову доводилося боротися за приміщення. Зараз на будинку Андріївського узвозу, 36 вже немає вивіски «Галерея 36», а стоїть вказівник «Майстерня Олександра Міловзорова». Сюди, як і раніше, приходять люди, ознайомлюються з роботами, а часом, висловлюють слова подяки…

Галерея не припинила свого існування. Поки існує колекція, зібрана за роки наполегливої роботи, живі її засновники, художники, що там виставлялися, вона жива.

А нині Музей сучасного мистецтва — перший приватний музей України та приватна «Галерея 36» представляють понад півтори сотні робіт, понад сотню авторів, які протягом більше двох десятиліть виставлялися в галереї. Деякі з цих робіт унікальні.

Ті, хто завітав на виставку, мали змогу побачити картини тих художників, які залишили частинку своєї душі в історії становлення Галереї, відбудові Андріївського узвозу: Олексія Власова, Ніни Денисової, Лесі Довженко, Миколи Мазура, Олександра Міловзорова, Володимира Радька, Юрія Савченка, Дмитра Стецька та багатьох інших талановитих митців.

— За роки існування нашого музею проведено багато виставок, ми продовжуємо поповнювати нашу колекцію, будуємо нові плани, — зазначила мистецтвознавець Ірина Алексєєва. — Сьогодні особливо приємно відкривати виставку «Колекція. Галерея 36».

Олександр Міловзоров — людина, яка починає справу з нуля, а завершує її таким прекрасним вернісажем, який ми бачимо сьогодні. Заснована ним на Андріївському узвозі галерея багато років була центром тяжіння, зустрічей друзів, цікавих виставок, товариського спілкування.

Сьогодні цю колекцію ми представляємо в нашому музеї. Олександр Петрович намагався нікого не забути, показати все, що було зібрано за багато років.

—  На Андріївському узвозі я орендував майстерню в «Київжитлоспецекспуатації», яка була на першому поверсі. А в підвалі була закинута бойлерна. Домовився зі Спілкою художників, що її відремонтую і тут буде моя майстерня, — згадує Олександр Міловзоров. — Після ремонту в цьому приміщенні почала функціонувати галерея. Вимогою до художників було, щоб вони експонували тут невеликі роботи (15Х15 см). У трьох невеликих кімнатах могли представляти до 350 робіт.

Спочатку представляли творчість київських художників, потім додалися роботи митців зі Львова і Одеси, інших міст України. Поступово розширювали свою діяльність. Почали товаришувати з посольствами зарубіжних країн, спілкувалися з послами, аташе з питань культури. Так тривало 22 роки.

А в 2017 році «Київжитлоспецексплуатація» змусила припинити діяльність галереї. Дозволили залишити лише майстерню. Довелося відмовитися від виставкової діяльності, яка, на думку чиновників, була комерційною.

Але було бажання показати те, що ми зібрали за ці роки. Так, врешті, виникла ця виставка.

—  Сьогодні художники все частіше представляють свої роботи через Фейсбук. А в 90-ті роки вони могли знайомити з ними глядачів лише через галереї, — розповіла мистецтвознавець Іванна Стратійчук. — Одним з таких місць була «Галерея 36», пам’ятаю її змалечку. Там завжди були найкращі виставки, неймовірна атмосфера. Туди завжди хотілося повертатися.

«Галерея 36» дала старт багатьом художникам, роботи яких нині можна бачити в кращих музеях і виставкових залах Києва і всієї України.

Я брала участь у впорядкуванні цієї колекції. Це великий культурний зріз, показник того, як розвивалася українська культура у 90-х — початку 2000-х років. Діяльність «Галереї 36» була не тільки комерційною. Вона давала можливість себе творчо реалізувати. На той час у столиці було не так багато таких місць…

Художниця Ірина Вештак-Остороменська згадала, як разом з Олександром Міловзоровим починала діяльність «Галереї 36». Професор Валентин Суслов наголосив на тому, що ця галерея була клубом інтелектуалів, остільки в ній крім художників збиралися музиканти, письменники, громадські діячі. Заслужений художник України Петро Зикунов підкреслив, що колекція «Галереї 36» це історія розвитку українського мистецтва часів незалежності, в ній представлені різні стилі, можна побачити живопис, графіку, скульптуру і кераміку. А професор Олександр Протасов від імені художників подякував музею за цю виставку.

Також відбулася презентація каталогу «Галерея 36», над яким працювали Олександр Міловзоров, Юлій Ліфшиць. Наталія Шоломій, Поліна Байцим та Іванна Стратійчук. Видання побачило світ завдяки фінансовій підтримці Музею сучасного мистецтва України.

Завершився вечір невеликим концертом. Музику композиторів ХХІ століття представили лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів під керівництвом Павла Колпакова.