Сонячний настрій від Національної опери України

5 лютого, опера «Ріголетто» (Дж.Верді). Сьогодні багато хто добре знає мелодії з «Ріголетто» — «La donna е mobile» («Серце красуні»), «Bella, figlia dell’amore» («О, красуня молода»), і сучасному глядачеві важко уявити, що колись вони вважалися занадто вільними і небезпечними. Перші цензори визнали лібрето настільки непристойним, що наполягли на ряді змін. До того ж в його основі була п’єса Віктора Гюго «Король розважається», яку заборонили ставити в Парижі, як таку, що підриває авторитет королівського двору. В результаті дію перенесли з Франції до Італії, а короля «понизили» до невідомого герцога. Зате публіка полюбила оперу з першого разу.

Не пропустіть «Ріголетто» на київській сцені в постановці легендарної Ірини Молостової! Її вистави високо цінував Дмитро Шостакович. Режисер робила постановки в Італії, Ізраїлі, Росії, Польщі. Прем’єра в Національній опері України відбулася в 1998 році і з того часу вистава незмінно проходить при аншлагах. На глядачів чекає зоряний склад виконавців: Олександр Мельничук, Анжеліна Швачка, Лілія Гревцова, Сергій Магера, Дмитро Іванченко, Дмитро Агєєв та інші.

Два радісних дні для дітей та їх батьків запланував театр в лютому — два дитячих балети.

9 лютого (ранок), балет «Білосніжка» (Б.Павловський). Сценарій Вітольда Борковського і Станіслава Петровського за мотивами казок братів Грімм. Історія Білосніжки, яку переслідує зла мачуха і яка знайшла прихисток у будиночку сімох симпатичних гномів. Це воістину класика Національної опери — прем’єра балету відбулася в далекому 1975 році, і на ній виросло вже не одне покоління дітей.

29 лютого (ранок), балет «Чиполліно» (К.Хачатурян). Колись композитору Карену Хачатуряну запропонували написати музику до мультфільму за казкою Джанні Родарі «Чиполліно». Напевно, багато хто його хоч раз бачив в дитинстві: сміливого Чиполліно, синьйора Помідора, графинь Вишень, пришелепкуватого принца Лимона. Сюжет так зацікавив композитора, що навіть після виходу на екрани мультика, казкові герої його не відпускали. І тоді він вирішив написати балет, в якому мовою звуків змалював характер кожного персонажа. Ідею підтримав хореограф Генріх Майоров, який придумав для кожного героя тільки йому притаманні рухи.

14 і 15 лютого, балет «Ромео і Джульєтта» (С. Прокоф’єв) До Дня святого Валентина Національна опера України приготувала ще один легендарний балет. В історії балету було кілька спроб перекласти трагедію Шекспіра «Ромео і Джлульєтта» на мову танцю. Але тільки Прокоф’єву вдалося досягти справжньої шекспірівської глибини. У балеті збережено послідовність сцен, сюжетну тканину, проте сутність конфлікту передана більш сконцентровано, коротко і лаконічно, посилені драматичні контрасти. В результаті, «Ромео і Джульєтта» став одним з найпопулярніших балетів двадцятого століття. Ще до прем’єри, в 1936 році, на основі музики балету Прокоф’єв написав дві оркестрові сюїти, до яких в 1946 році додав третю. Оркестрові сюїти, які носять однакову назву — «Ромео і Джульєтта», відносяться до числа найпопулярніших творів композитора.

Прем’єра балету на київській сцені відбулася в 1971 році, а через двадцять років — в 1991 році, в ювілейний рік С. Прокоф’єва — ця постановка легендарного Анатолія Шекери рішенням ЮНЕСКО була визнана кращою інтерпретацією цього твору і нагороджена медаллю.

21 лютого, опера «Севільський цирульник» (Дж.Россіні). Якщо ви ще не подивилися нову постановку опери «Севільський цирульник» на київській сцені, обов’язково сходіть. Якщо вже бачили, не пропустіть можливості ще раз насолодитися чудовою музикою Россіні і ще раз переконатись в тому, наскільки сучасні персонажі, створені понад два століття тому генієм Бомарше. Режисер-постановник вистави Анатолій Солов’яненко переніс дію опери в наші дні. Герої на сцені знімаються у відео-кліпах, фехтують на мечах джедаїв, лякають поліцейських «червоними корочками», дивляться футбольний матч по телевізору і їздять на електросамокатах. Постановникам вдалося зробити феєричний і водночас дуже веселий спектакль, який здатний закохати в оперну сцену навіть людей, які вважають, ніби опера — це не сучасно і нудно.

«З музикою „Севільського цирульника“ я знайомий з дитинства, — розповів А. Солов’яненко. — Як режиссер, я ставив цей твір в 2005 році в Донецькій опері. Але зараз відчув необхідність і бажання подивитися на цю історію під новим кутом зору, піти на своєрідний експеримент. Саме тому, ми з сценографом вистави Андрієм Злобіним і художником костюмів Ганною Іпатьєвої перенесли дію в якийсь модерновий простір, позбавлений будь-яких певних ознак часу і місця. Ніякої конкретики! Хіба що, це точно не минуле. Але може трапитися в майбутньому. І не просто „може“, а трапиться обов’язково».

23 лютого, опера «Турандот» Дж. Пуччіні. Ця опера, яка стала лебединою піснею великого італійського композитора Дж. Пуччіні, по праву увійшла до золотої оперної скарбниці світу. І попри свій поважний вік (майже століття) вона залишається такою ж близькою і жаданою як співакам, так і глядачам, як один з невмирущих шедеврів світового музичного мистецтва.

Цого разу партію Невідомого принца (Калафа) виконає запрошений соліст — австрійський тенор Томас Пауль.