Прем’єра романсу з зіркою

— Прем'єра відбулася в день народження КХАТу, — розповала художній керівник театру Катаріна Сінчілло. - Під час вистави була відзнята її відеоверсія, зроблені фото для книги про Ларису Валентинівну Кадочнікову. Адже й для неї, живої легенди театру і кіно, зірки світового рівня, нагородженої багатьма найпристижнішими міжнародними преміями, в тому числі й Голівудом, народної артистки України ця постановка стала знаковою. Бо вперше глядачі побачили велику актрису в ролі Аркадіної в легндарній чеховській «Чайці». Роль, що ніби написана для неї і про неї. У глядачів, що добре знають її біографію, склалося враження, що вона нічого не грає й розмовляє не чеховськими текстами, а говорить від себе і про себе, про свою долю, будучи прикладом актриси, для якої не існує ані старості, ані смерті: «Ось вам, як ципочка, хоч п’ятнадцятирічну дівчинку грати!» В цьому місці вистави зала вибухнула оплесками. І дійсно, окрім величезного акторського досвіду і таланту, геніальної стрічки «Тіні забутих предків» Параджанова, скарбниці зіграних нею ролей у Національному театрі ім. Лесі Українки, Кадочнікова уособлює собою диво природи, що попри всі її закони залишається дивовижною жінкою з королевською поставою та легкою ходою, не підвладною часу жінкою без віку. Вона довго думала і вагалася, радилася з художній керівником театру, в якому працює, перш ніж дати згоду на участь у цій постановці.

Знайомство Лариси Кадочнікової з Театром КХАТ відбулося на виставі «Гамлет» Вільяма Шекспіра, на яку її запросив колега по Національному академічному театру ім. Лесі Українки актор та головний режисер КХАТу, заслужений артист України Віктор Кошель. Вона була приємно здивована і водночас вражена тим, що відкрила для себе такий цікавий театр у Києві. Потім навіть декілька разів поспіль Лариса Валентинівна подивилася «Зірку Б…» Міхая Себастіана, а згодом — і всі інші вистави театру. Приблизно три роки вона розмірковувала, знайомилася з КХАТом, перш ніж дала свою згоду на участь у цій виставі. За збігом обставин, як і свого часу МХАТ, прем’єрою першої версії «Чайки» Антона Чехова КХАТ відкривав свій 2-ий театральний сезон 11 вересня 2011 року. Увагу глядачів тоді привернула оригінальна режисерська компіляція одного з найвідоміших шедеврів світової драматургії, нова незвичайна трактовка персонажів, сучасне сповідальне звучання та дивовижне відчуття славнозвісної чеховської атмосфери. Ми, зголоднілі за роботою, актори, тоді за три місяці створили предтечу майбутнього шедевра, що власне багато в чому і визначила долю самого КХАТу. З кожною новою версією, новим акторським складом вистава вдосконалювалася і поглиблювалася, вона переживала певні етапи свого розвитку, готуючись до цієї Прем’єри романсу з зіркою. Наприкінці минулого сезону ми віддали нашу компіляцію п’єси Кадочніковій і почали думати, як режисери, над новою версією, ще фактично не маючи її згоди, і тільки в жовтні-листопаді розпочали репетиції. В порівнянні з першою версією це геть інша вистава. Зріла, доросла, глибока, витримана роками, як добре вино, що перебродидо й настоялося. З першого складу одну й ту саму роль Бориса Олексійовича Тригоріна грає тільки заслужений артист України Віктор Кошель. Я в першій версії грала Аркадіну, тепер граю Ніну Зарєчну, решта акторів КХАТу грають у цій виставі вперше. Зараз це справжній зірковий склад КХАТівської «Чайки»: Ірина Миколаївна Аркадіна — нар. арт. України Лариса Кадочнікова, Борис Олексійович Тригорін — засл. арт. України Віктор Кошель, Ніна Михійлвна Зарєчна — арт. Катаріна Сінчілло, Семен Семенович Медведенко — арт. Віктор Кошевенко, Маша — арт. Тетяна Лозіна. І наймолодший актор цього складу Володимир Волк грає Костянтина Гавриловича Трєплєва.

Глядач назвав цю виставу чарівною, відвертою і дуже чесною, а головне — по-справжньому чеховською. Диво театру відбулося, тому вистава і відчувається чарівною, коли забуваєш, що знаходишся в театрі, коли здається, що потрапив у вир подій іншого життя, вчинків і думок інших людей, яких вже нема. Найбільше усіх вразив, вже традиційно для вистав КХАТу, дуже світлий фінал, коли з’являються такими, як були на початку, Трєплєв і Ніна, син обіймає маму — велику актрису епохи і на старовинному фото завмирають три щасливі закохані пари.

У Класичному Художньому Альтернативному Театрі обіцяють, що відразу після завершеня карантину вони знов запросять глядчачів на легендарну виставу з легенднарною актрисою в одній з головних ролей.