Вбивши брата убиваєш себе?

«Лицар храму» — вистава-сповідь снайпера, яка виходить на рівень філософської притчі про злочин і кару. П’єса Тетяни Іващенко має дві сюжетні лінії: історія Степана сьогоднішнього і його ж як стародавнього лицаря Ордена тамплієрів. Занурення вглиб віків режисер вирішує розповіддю Степана про сон, що переслідує його після того, як «відстріляли Майдан…». У сні він бачить свого рідного брата, який зараз, у цьому житті, — його мішень. Так, через перетин кількох часових реальностей, що існують тут, за стінами, на екрані, у свідомості снайпера, у його снах і підсвідомості, вимальовується головна ідея п’єси і вистави — усі люди на землі брати, стріляючи у когось — ти вбиваєш брата, а вбивши брата — убиваєш себе!

— Для кожного вистава, звичайно, буде про своє: кожен знайде щось таке, що торкає його, — розповідає режисер Сергій Павлюк. — Для мене вона про людину, вибір, покаяння, розуміння і визнання свого гріха. Про те, що за будь-яким вчинком завжди будуть слідувати наслідки. Можливо, що вони можуть знайти нас і в наступному житті. Головний герой розуміє, що має вбити того, кого вже зрадив колись давно і робить свій вибір і зараз.

Ідея створення народилася із симбіозу давнішнього знайомства з творчістю чудової авторки Тетяни Іващенко та неможливістю пройти повз події, які буквально підірвали нашу країну.

Тема покаяння відома і близька кожному, навіть якщо ми самі в цьому собі не зізнаємось. І кожен режисер, мені здається, завжди частково реалізує у виставі свої власні переживання, роздуми, досвід та емоції. Тема вічна з часів Каїна і Авеля.

Ця вистава залишить по собі слід в душі кожного глядача, наведе на роздуми, змусить поставити собі запитання та пошукати на них відповіді, актуальні для кожного окремо…

Роль Степана у виставі виконує актор Валерій Гайфуллін, звукорежисер — Олексій Денісов, художник з освітлення — Артем Білозубов. Прем’єра вистави відбулася 24 грудня 2016 у Херсонському музично-драматичному театрі імені Миколи Куліша.