Новий формат Мельпомени

«Мельпомена Таврії» — щорічний міжнародний театральний фестиваль, який проходить на базі Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша. З 1999 року фестиваль об’єднує пооціновувачів театру з Херсона, України, інших держав світу, підвищує туристичну привабливість регіону, відкриває нові локації, популяризує сучасну творчість, демонструє кращі зразки театрального мистецтва, створює сприятливі умови для культурного обміну.

Учасники — професійні театральні колективи, які оцінює Міжнародна експертна рада, у складі якої — українські та закордонні театральні критики, режисери, діячі мистецтва. Цього року у фестивалі взяло участь понад 60 театрів з 34 міст та 11 країн. Крім України це були Грузія, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Туреччина, Франція, Чехія та вперше — США і Японія. Також цього року Мельпомену підтримав французький «FestivalinExtremis».

Попри воєнний стан в Україні, задля підтримки херсонців, які були вимушені залишити свої домівки, ХХІV Міжнародний фестиваль «Мельпомена Таврії» відбувся у запланований раніше термін — з 10 по 19 червня 2022 року.

Але вперше за роки існування фестиваль змінив формат — цьогоріч театри-учасники не привезли вистави до Херсона, а показували їх на своїх майданчиках. Вистави окремих театрів, які не змогли здійснити показ наживо, були опубліковані на офіційному You Tube-каналі. Кожен театр-учасник виділив певну кількість квитків для тимчасово переміщених осіб, які перебувають у їхньому місті. Артисти Херсонського театру Куліша, які залишили домівки, відвідали вистави у якості спеціальних гостей.

Вистави оцінювала спеціальна рада. В її складі — відомі театрознавці, з якими «Мельпомена Таврії» співпрацює багато років, та які в силу обставин перебувають у тому чи іншому місті, де базуються театри-учасники. Експерти відвідували вистави, оцінювали їх, а також описували побачене в соціальних мережах та медіа.

На фестивалі працювала Освітня платформа, в межах якої відбувалися онлайн-лекції та майстер-класи. Також організатори підготували Літературну сцену, до якої долучилися відомі українські та закордонні режисери, драматурги та музиканти. Під егідою фестивалю у місті Києві відбувся показ документального фільму «Життя після 16:30». Кошти, зароблені від продажу однойменної книги перерахували на потреби біженців з Херсона. А меценати, театри-учасники та інші небайдужі збирали кошти на благодійний рахунок Театру імені Куліша.

Фестиваль відбувався під девізом: «Мельпомена — голос Херсонщини. Херсон — це Україна!»

Одним з заходів фестивалю стала прес-конференція його організаторів, яка відбулася у приміщенні Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки.

— Херсон окупували дуже швидко, — пригадав президент фестиваль, генеральний директор Херсонського академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша Олександр КНИГА. — Вранці дізналися, що почалася війна. 24 лютого о 9 ранку я був на роботі в театрі, а коли повертався додому, то на мосту потрапив у вирій бою, десантники захопили наше місто. Лише через сорок днів зміг вирватися з окупації. За кілька діб добрався до Львова. Вже в дорозі думав про те, що треба зробити все, аби фестиваль відбувся. Я написав у соціальних мережах, що фестиваль відбудеться в українському Херсоні з 10 по 18 червня. На жаль Херсон ще не звільнили. Але мене підтримали львівські театри, які брали участь у попередніх фестивалях. Долучилися друзі з інших міст України та інших країн. І в кожному місті, де показували фестивальні вистави говорили про Херсон і про Україну.

Сьогодні мистецтво — це культурний фронт. А за кордоном ще й культурна дипломатія. Я дуже хочу, щоб сьогодні був почутий голос Херсонщини. Жорсткий і немилосердний ворог напав на нашу країну. Невблаганний вітер війни підхопив нас і розкидав по усіх світах. Але поклик землі, на якій ти народився, кличе нас і прохає про допомогу. Ми віримо, що наступного року ювілейний 25-й фестиваль обов’язково проведемо у Херсоні і радо будемо зустрічати своїх друзів з різних країн у себе вдома! А сьогодні я хочу подякувати всім театрам, драматургам, всім небайдужим людям, які відгукнулися на наш заклик і 24 фестиваль зміг відбутися. Вірю в нашу спільну Перемогу, тому що ми сильні, коли об’єднані!

У представників преси було багато запитань до Олександра Книги. Зокрема журналістів цікавило:

— Чи брали участь у фестивалі переміщені театри?

— Так. Зокрема Маріупольський театр. Минулого року ми виступали у цьому місті на «Гоголь-фесті», а в останнє були тут на гастролях у листопаді. Частина маріупольських акторів зараз в Ужгороді. Вони представили на фестивалі свою нову виставу. Також до фестивалю долучився Луганський український театр, який з 2015 року перебував у Сєвєродонецьку, а зараз — у Дніпрі.

— Яким ви бачите сучасний український театр?

— Театр повинен бути різнобарвним, як веселка. Аби кожен міг у ньому знайти щось своє, близьке саме йому. У нашому театрі сім сценічних майданчиків і кожен має свій репертуар. На одній сцені йдуть мюзикли, на іншій — серйозні вистави. Сучасну драматургію показуємо на сцені під дахом. Є у нас театр у кафе, а ще — театр у лісі. На лісовій сцені показуємо «Лісову пісню», «Сон літньої ночі», «Майську ніч». Головне, щоб театр говорив правду, тоді він буде переконливим…

Присутній на прес-конференції міністр культури та інформаційної політики України Олександр ТКАЧЕНКО наголосив на тому, що фестиваль «Мельпомена Таврії» це сигнал надії для тих, хто залишився на окупованих територіях, що ми їх обов’язково звільнимо. На переконання народного артиста України, поета-пісняра Анатолія МАТВІЙЧУКА головна драма Росії в тому, що російські митці не змогли створити гуманного суспільства, ніяким чином на вплинули на те, аби народ цієї країни змінив парадигму свого існування. І він ментально залишився таким, яким був у часи середньовіччя. А лавреатка Шевченківської премії Лариса КАДИРОВА підкреслила, що саме за часів війни зростає значення театру, згадала, як створювався фестиваль «Мельпомена Таврії» майже чверть століття тому.