Мовою танцю

Вистава «Весна та осінь» на музику Антоніна Дворжака (Серенада Мі мажор, орus 22) у постановці всесвітньо відомого хореографа, художнього керівника і директора Hamburg Ballett Джона Ноймайера.

За свідченням музичних критиків, враження від вистав хореографа завжди є надзвичайно яскравими, а його неокласицизм у сучасному хореографічному мистецтві вважається новаторським.

Сюжетні та безсюжетні вистави у поєднанні з технічно бездоганним танком, з пластикою від якої захоплює дух, «переливається» в модерн… Все це разом просто занурює глядачів в надзвичайний світ неокласичного та довершеного танцю.

Музичною основою вистави є знаменитий музичний твір «Серенада для струнних» видатного чеського композитора Антоніна Дворжака. Композиція вражає своєю цілісністю та різнобарвним звучанням, де ніжні та трепетні звуки змінюються витонченою меланхолійністю чи урочисто-святковим та піднесеним звучанням.

«У квітні 1991 року, посеред роботи, коли я розпочав хореографію „Струнної серенади“ Дворжака, мені спали на думку слова „весна та осінь“. Могло б це стати назвою? Англійський поет Джерард Менлі Гопкінс так назвав свій вірш. Чеський композитор-романтик Антонін Дворжак створив свою „Серенаду“. Ці дві мистецькі події майже збіглися у часі створення», — згадував Джон Ноймайер.

За його словами назва «Spring and Fall» також означає весну, коли розпускаються бруньки, і осінь, коли опадає зів’яле листя… Антонін Дворжак надзвичайно любив природу, для Джеральда Гопкінса вона була настільки важливою, що він заповнював свій щоденник детальними, щохвилинними спостереженнями за природою, описами хмарних утворень. Дерева, рослини, зливи… «Spring and Fall».

«Мене зворушує багатозначність майже абстрактного зіставлення цих двох слів. Саме ця лаконічна, асоціативна, схожа на танець назва завжди спадає на думку. Мені подобаються незвичні конструкції речень і слів Гопкінса, його сила мови, його ритм — вірш у „стрибкоподібному ритмі“, яка мовна динаміка! Його поезія залишилася чужою для сучасників, вона була надто експериментальною та своєрідною. Форма вірша зачаровує, вільне поводження з мовою і синтаксисом, експерименти зі словом, віртуозна гра зі звуком і ритмом, щільна фактура і музична структура… Це і є тема „Spring and Fall…“», — говорить Джон Ноймаер.

Хореографія та костюми Джона Ноймаера. Художник-декоратор — Тіз Джон. Асистенти Джона Ноймаєра — Олександр Рябко, Костянтин Селіков.

Вистава «П'ять танго» на музику Астора П’яццолли у постановці одного з найвидатніших хореографів сучасності Ханса ван Манена.

Одноактний балет для семи пар, створений 1977 року, входить до репертуару багатьох балетних труп, є надзвичайно популярним у світі шедевром Ханса ван Манена. Тут хореограф дозволив собі відмовитися від високих підборів, які зазвичай притаманні танцю танго, а замість них використати пуанти. Він поєднав іспанські елементи, притаманні музиці Астора П’яццоли, з бальним танцем, сплітаючи дивовижні ритми та почуття, що ллються разом зі звуками музики.

Ідея поставити цей відомий балет у Києві належить колишньому солісту Нідерландського національного балету, киянину Олександру Жембровському.

З нею він прийшов до Вана Манена й одразу отримав відповідь «Так». Хореограф без роздумів вирішив надати права на показ Національній опері України, а костюмний цех Нідерландського національного балету передав сценічний одяг для наших танцівників.

«Я зробив це не просто тому, що зараз кожен якось допомагає Україні. Мене вражає як українці продовжують жити так, наче нічого не відбувається. Це фантастично», — каже Ван Манен. «Ми хочемо підняти дух українців. Щоб публіка хоча б на пів години забула про те, що відбувається, а танцівники відчули: вони не самі, і те, що вони роблять — важливо», — додає Олександр.

Дизайн костюмів — Жан-Поль Врум, асистент Ханса ван Манена — Олександр Жембровський.