Спогад про Різдво

«За хвилину до Різдва» — одноактний балет-подорож для дітей та дорослих. Сюжет вистави розгортається в одній з країн Європи в давні часи… Це історія про різдвяні пригоди, які трапилися дуже давно в європейській родині за хвилину до Різдва: подорож між фантастичними світами, боротьба добра зі злом, справжнє диво та здійснення мрій. Чи зможе головний герой подолати всі перешкоди, які стоятимуть на його шляху та пройти всі перепони загадкових стихій? Чи зможе подолати страхи та перетворити їх на найяскравіші мрії? Кожен крок до пошуку відповідей на ці питання наповнений вірою в дива, натхненням та величезною любов’ю до Різдва та родини. На глядачів чекали незабутні емоції, захоплива хореографія, казковий відеоконтент та найкращі хвилини світлого свята зими.

— Мало хто із композиторів володіє такою різноманітною музичною палітрою, таким стильовим розмаїттям, такою несхожістю одного музичного твору на інший, як К. Сен-Санса, — розповів керівник постановки Раду Поклітару. — Враховуючи, що хотілося зробити балет-феєрію для дітей та дорослих, то в мене не було сумнівів що саме музика Сен-Санса для цих цілей підійде якомога краще. А що стосується «Дзвінкої колядки, Колядки дзвонів» (Carol of the Beels), то це абсолютний символ Різдва й найвідоміша у світі українська музика, пов’язана з Різдвом. Сюжет балету-подорожі «За хвилину до Різдва» — це абсолютно нова казка.

— Це мій перший досвід написання лібрето до балету, — зізналася авторка лібрето Оксана Тараненко. — Свого часу композитор Юрій Шевченко пропонував мені написати лібрето до балету «Тарас Бульба». Тоді я не взялася за цю роботу, бо в повній мірі не розуміла про що мова, як це зробити.

В останні роки я багато працювала над кіношними сценаріями. Також разом з Миколою Бровченком ми переробляли лібрето опери Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Отож, з роками з’явилося більше досвіду. До того ж я сьогодні вже більше знаюся на балеті. Дуже вплинула дружба з головним балетмейстером «Київ Модерн-балету» Раду Поклітару. Він надзвичайно освічена людина, справжній енциклопедист, багато розповідав мені про балетні напрями, відомі балетні школи.

По суті робота над лібрето — це була колективна праця. Ідея написати щось абсолютно нове належить хореографу-постановнику Сергію Кону. Він саме і запропонував, що це має бути подорож. Цікавими також були поради керівника постановки Раду Поклітару, що є речі, які можна показати засобами балету, а є такі, що ні. У балеті все має відбуватися тут і зараз (засобами балету практично неможливо показати, щоб персонаж щось пригадував, тобто минуле, або щось планував, тобто майбутнє).

Хотілося не просто зробити щось фантастичне, а й донести якийсь меседж. Адже на виставу приходять не лише найменші глядачі, а й їхні батьки, яким теж має бути цікаво. Ми сьогодні перебуваємо у стані війні і важливим є розуміння, що зло можна перемогти тільки разом. У нашій виставі злого чарівника теж можна подолати тільки тоді, коли створено команду. Наш головний герой подорожує світами і збирає таку команду, яка врешті перемагає. Навіть якщо ти стикаєшся з чимось для себе абсолютно невідомим, то зможеш подолати все, коли ти разом з друзями.

Коли Сергій Кон почав працювати над балетом, то він надсилав мені відео фрагментів. Це дуже цікаво, коли ти пишеш сюжет і бачиш як це втілюється фізично. Могла собі дозволити деякі побажання щодо дотримання сюжетної лінії. Але останнє слово залишалося за Сергієм, і за Раду Поклітару.

Балет створений на музику К. Сен-Санса та Carol of the Bells. Нашим спільним бажання було, що у фіналі звучатиме «Щедрик» Леонтовича. Переслухали багато варіантів виконань «Щедрика» і врешті зупинилися на цьому виконанні з дитячим вокалом.

На жаль на прем’єрі не була, але мала можливість подивитися балет по відео. Прекрасна робота художниці зі світла Олени Антохіної, а також художниці Ольги Нікітіної, яка створювала зображення, що відтворювалися на екрані. Загалом всі елементи у виставі працюють як одне ціле, існує органіка, якої часто не вистачає в багатьох сучасних виставах.

Лібрето досить розлоге. Сергій Кон мав вкластися в одну годину і, звісно, дещо його спростив. Але основна ідея була збережена, як і основні події на шляху головного героя.

Колись я мріяла стати артисткою балету і хореографом, але не склалося. Однак мені й сьогодні дуже подобається цей вид мистецтва і я завжди відкрита для таких проєктів. Тим більше Раду Поклітару, Сергій Кон та директор-художній керівник «Київ Модерн-балету» Володимир Меленчуков — це мої давні друзі. Дуже надихаюся, коли працюю в такій команді, обожнюю атмосферу, коли кожен додає щось своє і твої ідеї знаходять підтримку.

В Одеській національній опері ми плануємо ставити «Летючу мишу». Хочеться святкової новорічної вистави, яка б замінила «Лускунчика». Є дуже цікаве рішення з художником Сергієм Анісенком і художником з костюмів Сергієм Васильєвим. Також працюємо над новими проєктами для ще двох театрів, але це поки що секрет.

Особисто мені перші півроку після початку повномасштабної війни взагалі було важко думати про творчість, думати про якісь нові ідеї, про реалізацію цих ідей, — пригадав балетмейстер-постановник Сергій Кон. — Можна сказати, що це був період творчого застою, реалії сьогодення просто не давали можливості думати про мистецтво. Але людина, у більшості випадків, до всього адаптується. Поступово починає приймати ті реалії, що довкола неї.

Свіжим подихом стало запрошення Каунаського музичного театру перенести туди балет «Аладдін», який я поставив у Київській опері (Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва). Після співпраці з цим театром я почав повертатися до творчих ідей, знову з’явилося бажання займатися тим ремеслом, тією справою, яку я люблю. Крім цього була співпраця з Дніпровським академічним театром опери та балету, де мене запросили стати хореографом-постановником театралізованого шоу «Привид в опері».

А ідея створення балету «За хвилину до Різдва» належить директору театру «Київ Модерн-балет» Володимиру Меленчукову. Мене запросили як постановника пластики та хореографії у дуже цікаву творчу команду — це Оксана Тараненко (авторка лібрето), Ольга Нікітіна (авторка відеоконтенту) та Раду Поклітару (художній керівник проєкту). Я б сказав, що вистава — здобуток всієї команди.

З Раду і Оксаною зв’язувалися по відеозв’язку, зустрічалися особисто і генерували цікаву для всіх нас ідею — зробити щось нове. Завжди складно придумати щось нове, чого раніше не було, особливо коли немає першоджерела для натхнення та поштовху! Думаю, що загальними творчими зусиллями ми створили ненав’язливу казку для різних вікових категорій глядача!

Раду запропонував обрати для балету музику К. Сен-Санса. Переслухав шість годин музики цього композитора. Мені здалося, що його творчість, його композиції дуже образні, справжньою знахідкою стали симфонічні поеми цього митця. Музичне забарвлення вистави вийшло досить цікавим і для сприйняття, і для прослуховування. Особисто мені ця музика не набридає стільки б я її не слухав. Якщо до неї можна багато разів поспіль повертатися, значить це талановита музика, а можливо, навіть, геніальна.

Десять років я пропрацював у цьому театрі артистом балету, шість — асистентом балетмейстера-постановника. А нині маю перший досвід роботи з колективом як постановник балету. Відразу погодився на таку цікаву пропозицію, адже знаю «Київ Модерн-балет» з середини.

Репетицій було не так багато, як для такої постановки, лише 25. Для вистави, що триває майже годину це дуже швидкий темп. Як балетмейстер-постановник мав ставити кожного дня по 2,5 — 3 хвилини. А ще потрібно було виділити час для чистки того, що ти поставив. Адже треба все довести до певної якості в плані рухів, хореографії. Це трішки екстрим. Але допомогли професійність артистів та їхня віддача.

На цей блок вистав був запрошений актор Саїт Халімжанов, який колись танцював у моїй виставі «Аладдін», де він був головним героєм. Роль чарівника Небулона виконує Мішель Фондю, з яким співпрацюємо давно і в мене не було сумнівів, що ця роль саме для нього. Також у нас є наскрізний персонаж Миша Грета (артистка Софія Гусєва), яка допомагає хлопчику Крістоферу під час подорожей крізь фантастичні світи відшукати свою родину. Головних ролей не багато, але я намагався зробити їх рівноправними по навантаженню хореографією.

Як вже згадав вище, відеорядом займалася Ольга Нікітіна. Весь матеріал вона видає перед прем’єрою і до останнього не розумієш в якому напрямку Оля працює, як бачить цей матеріал. Але завжди впевнений, що вона обов’язково зробить якісний продукт. Коли ми побачили її роботу в культурному кластері «Краків», то зрозуміли, що вона оживила все те, що два місяці робили в балетному залі.

Це перший мій досвід роботи, коли костюми були виготовлені ще до того як почався репетиційний процес. Були використані костюми з попередніх вистав, які переважно вже не представлені в репертуарі театру.

Як постановник я дуже рідко буваю повністю задоволений своєю роботою. Завжди здається, що чогось не вистачає, що щось можна було б зробити краще. Але дуже приємно, коли народжується новий проєкт починаючи з ідеї, теми і сюжету, закінчуючи хореографією, стилем, повноцінною виставою і вдячними оплесками глядача. Спільними зусиллями створили балет, який має схвальні відгуки від глядачів та критиків. Намагався зробити виставу динамічною в плані розвитку подій та хореографії. І це, на мою думку, дозволило зосередити увагу навіть найвибагливішого маленького глядача. А для мене це найбільша відзнака.

Зараз веду перемовини з Українським академічним фольклорно-етнографічним ансамблем «Калина» щодо спільного творчого проєкту. Це має бути хореографічна мініатюра, музику до якої вже написала композиторка, директорка ансамблю Анастасія Комлікова. Сподіваюся, що роботу почнемо вже у лютому. Загалом я відкритий до всіх цікавих пропозицій та проєктів!

— Ми намагалися дивувати казковим, фантастичним сценічним оформленням у вигляді відео-декорацій, — зазначила авторка відеоконтенту Ольга Нікітіна. — Майданчик, на якому відбувалася прем'єра, був облаштований LED-екранами й це дозволяло поєднувати інноваційні технології з сучасною хореографією. Відео-декорації допомогли глядачам, разом із головними героями, подорожувати фантастично-казковими світами, а також створили атмосферу унікальних та таких несхожих один на одного світів, й водночас допомагали відчувати плин часу та розширювати уяву.

Фото з соціальних мереж.